«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини» (І.Франко).
Леся здобувала освіту вдома під керівництвом матері (відомої письменниці Олени Пчілки). Серед шести дітей у їхній сім'ї вона єдина не мала вищої освіти.
Перший свій вірш "Надія" Леся Українка написала в 9 років і присвятила рідній тітці.
У 13 років друкуються її віші "Конвалія" і "Сафо", які вона підписала псевдонімом - Леся Українка.
У 19 років письменниця написала підручник "Стародавня історія східних народів".
Леся Українка знала багато європейських мов: українську, російську, польську, болгарську, англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку та латину.
Письменниця багато подорожувала. Окрім України (Волинь, Полтавщина, Буковина, Крим, Київ, Львів, Чернівці, Одеса), Леся Українка побувала в Грузії, Польщі, Болгарії, Німеччині, Швейцарії, Австро-Угорщині, Італії, Єгипті. Більшість її подорожей були пов'язані з необхідністю лікуватися від важкої хвороби - туберкульозу кісток.
У Лесі Українки було в житті одне велике кохання - Сергій Мержинський. Суть і глибину своїх почуттів вона вилила у поемі «Одержима», яку написала за одну ніч біля ліжка коханого, що помирав.
Вірним побратимом і чоловіком письменниці став відомий український фольклорист Климент Квітка, з яким вона одружилася у 37 років.
Писати свої твори Леся Українка любила вночі, про що згадувала в поезії:
Як я люблю оці години праці,
Коли усе навколо затиха
Під владою чаруючої ночі,
А тільки я одна неподоланна
Врочистую одправу починаю
Перед моїм незримим олтарем.
