Всі люди з блакитним кольором очей — дуже далекі родичі. Такий колір очей виходить в результаті мутації гена HERC2. Виникла така мутація приблизно 6-10 тисяч років тому на Близькому Сході.
Вчені проаналізували ДНК єгипетського фараона Тутанхамона і виявили, що він відносився до генетичної галлогрупи R1b1a2, до якої належить і половина чоловічого населення Західної Європи. У Великобританії відсоток чоловіків цієї галлогруппи доходить до 70%, а в Єгипті — тільки 1%.
У 2002 році мешканка США Лідія Фейрчайлд при розлученні з чоловіком пройшла процедуру аналізу ДНК, яка показала, що вона не є матір’ю двох своїх дітей, що народилися, а також не є матір’ю дитини, якою була на той момент вагітна. Як виявилося, Лідія була химерою, тобто організмом, який утворився в результаті злиття на ранній стадії розвитку двох яйцеклітин, запліднених різними сперматозоїдами. В результаті цього організм Лідії в різних тканинах має різні послідовності в ДНК.
«Ген Гомера Сімпсона» — відносно недавно виявлений вченими ген, в результаті видалення якого лабораторні миші краще запам’ятовували предмети і швидше знаходили вихід з лабіринту. Такий ген є і у людини, але вчені ще не вивчили практичну користь його видалення у людей.
Якщо сон звичайної людини триває 7-8 годин, то у людини з мутацією в гені hDEC2, який регулює цикл сну і неспання, необхідність у сні істотно знижується (до 4 годин). Найчастіше носії такої мутації домагаються в житті великих успіхів. Маргарет Тетчер, наприклад, неодноразово заявляла про свій короткий сон, але чи було це пов’язано з цією мутацією — невідомо.
За допомогою археології не можна визначити, коли люди стали носити одяг, так як він не зберігається в похованнях. Однак це може зробити інша наука — генетика. Вивчення ДНК платтяних вошей, які відкладають яйця на одяг, показало, що вони еволюціонували з головних вошей приблизно 170 тисяч років тому — саме в цей час людина стала одягатися.
Людей, які відрізнялись від решти через певні відхилення у зовнішності здавна вважали монстрами, різного роду виродками. Їх усіляко клеймили, у часи інквізиції їх навіть піддавали різного роду тортурам через їх буцімто диявольське походження. В кращому випадку цих осіб показували на ярмарках за гроші в якості дивини.
У людини оптимізм або песимізм програмується на генетичному рівні. Вчені з’ясували, що погляд на світ визначається концентрацією нейропептидів Y в мозку, знижена концентрація яких змушує людину депресивно і песимістично сприймати навколишнє середовище.
