Бронза (стар. спиж)] — сплав міді, зазвичай з оловом (як основний компонент), але до бронзи також відносять мідні сплави з алюмінієм, кремнієм, берилієм, свинцем та іншими елементами, за винятком цинку (це вже латунь), нікелю (це мельхіор), цинку разом з нікелю (це нейзільбер). Як правило, у будь-якому сплаві бронзи присутні у незначних кількостях добавки, такі як: цинк, свинець, фосфор та інші.
Частка олова у бронзах може становити від 1,25 до 10 %. Серед неметалів до складу бронзи найчастіше входить фосфор. Типова бронза має склад: 94,65 % — мідь, 5 % — олово, 0,35 % — фосфор. Фосфор надає бронзам додаткової пружності, твердості та збільшує стійкість до корозії. Температура плавлення бронзи перебуває в межах 990-1190 °С.
Свого часу бронза цінувалася нарівні із золотом, і своє значення вона почала поступово втрачати лише з тих пір, як люди навчилися обробляти залізо. Хоча вони дуже важлива і по донині, адже бронзові сплави застосовуються в самих різних областях промисловості, так що скидати їх з рахунків точно не варто.
Найдавнішим бронзовим виробам, виявлених археологами, близько 6-7 тисяч років.
Першим бронзовим сплавом, отримання якого було офіційно задокументовано, був сплав міді з миш'яком.
У Стародавньому Римі латунь вважалася підробкою під бронзу.
Вироби з бронзових сплавів дуже довговічні і стійкі до атмосферних впливів. Вони не бояться ні вітру, ні вологи.
Бронза, отримана зі сплаву міді та берилію, по міцності перевершує більшість видів стали.
Народи, що жили на півдні Росії, вміли отримувати бронзу ще в 4 тисячолітті до нашої ери.
Достеменно невідомо, де саме винайшли бронзу, але більшість вчених сходяться на думці, що сталося це на Північному Кавказі.
Саме з бронзи зазвичай відливають церковні дзвони, тому що цей метал надає їм особливого звучання, глибоке і насичене.
Стародавні римляни писали склепіння законів на бронзових дошках.
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%B0
