Ця осінь - кленова й каштанова
І міріадово зоряна,
І срібно - дощево - туманова,
І вітром розбурхано - зоряна,
І віршами, віршами, віршами,
Як листям багряним засипана,
Такими словами розкішними,
Як золотом вишита, вишита...
Ця осінь чуттєво нестримана,
Така суперечливо лагідна.
Такими піснями оспівана!
Такими цілунками зваблена!
Ця осінь горить листопадами,
І згадками тішить звичайними.
А смуток гірчить нерозгадано...
Якими здивуєш нас тайнами?
Віра Олеш
Власні світлини
