Цей Великдень не такий, як інші... Ці свята гіркіш од полину...
Спомини колишні – найтепліші, ніби, то було у давнину...
Місим паску на сльозах і крові... Молимось до неба й образів...
Боже, сили дай. І дай любові. Згинути не дай нам од катів...
Нині свято шириться землею. Писанки ажурні, аж блищать...
Крашанки червоною душею хочуть нам про чудо нагадать...
Що Христос – Воскрес. І є надія, бо ціну заплачено життям.
Місим паску... Плачем... І говієм... Рвемо серце болем й каяттям...
Скільки душ окрайчик не скуштує тих пасок, що мама напекла...
Скільки їх у небі десь раює? Мама жде... А їх усе нема...
Цей Великдень не такий, як інші... Ці свята гіркіш од полину...
Та, Христос – Воскрес! І то – найліпше. Вірим, що поборем цю війну.
Автор: Людмила Галінська.
