Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Інтелектуальна власність у професійній діяльності педагога: розбір практичних кейсів
»
Взяти участь Всі події
Опубліковано 15 листопада 2021 о 19:49
2 0

Тривожність як одна з проблем педагогів

0201ectb-1b1b-230x219.jpgПривіт усім моїм читачам. Сьогодні зустріла свою молоду колегу, вона розповіла про проблему, а саме ТРИВОЖНІСТЬ. Послухавши розповідь колеги, я пригадала що раніше зі мною таке ж було. Своїм досвідом я поділилася з нею, а зараз розповім і Вам. Що ж таке тривожність? Звідки вона береться та як її подолати? Усе це я розповім Вам у своєму блозі. Сподіваюсь мої поради Вам допоможуть у подоланні тривожності.

Тривожність – це емоційний дискомфорт, пов’язаний з передчуттям небезпеки чи очікуванням неприємних переживань. Людина може бути в стані внутрішньої тривоги, неспокою навіть на тлі повного добробуту.

Причини:

Найвизначальнішим фактором, що впливає на розвиток тривожного розладу, є генетичний (у 30-40% випадків). Мова йде про так званий тривожно-чутливий темперамент. Іншими факторами, які провокують появу тривоги, є психотравмуючі події у житті людини, небезпечна прив’язаність у дітей до батьків та багато інших.

Для того, аби краще зрозуміти, як працює наша система безпеки і де трапляється збій, слід розглянути, як працює наш мозок. Мигдалевидне тіло – це маленька горошинка, яка включає систему тривоги і працює за принципом «Краще бути у безпеці, ніж потім шкодувати». Воно віддає наказ мобілізувати нашу свідомість та тіло, після чого людина старається нейтралізувати небезпеку навколо себе і знову почувається добре. Сигнал про те, що небезпека вже позаду віддає наша лобна кора, яка як добрий господар може заспокоїти злого собаку, який постійно гавкає. І людина відчуває себе у безпеці. Якщо йде мова про тривожні розлади, то мигдалевидне тіло як злий собака виходить з під контролю лобної кори (доброго господаря) і запускає систему тривоги у той час, коли, як йому здаєтьс,я є або може виникнути небезпека. При тривожних розладах людський організм працює на виснаження, бо постійний стан боротьби чи очікування на катастрофу призводить до мобільності і виключенні багатьох реакцій (наприклад, імунної), оскільки зараз найважливіше – це вижити. Ціну, яку платить людина задля безпеки, є неймовірно високою, що позначається на якості її життя.

Корисні переживання:

  • Реалістичні й обґрунтовані

  • Пов'язані зі зрозумілим і високим ризиком

  • Допомагають мобілізуватися і долати труднощі

  • Приводять до концентрації уваги й енергії

  • Контрольовані у часі й короткострокові

  • Не заважають жити

    Шкідливі переживання:

  • Нереалістичні, надумані, спотворені

  • Пов'язані з низьким ризиком, перебільшені

  • Забирають людину до віртуальної реальності своїх переживань

  • Енергія витрачається на хвилювання, а не на вирішення проблеми

  • Важко контрольовані у часі й тривають довго

  • Заважають жити та функціонувати

    Наша психіка - суб'єктивна за визначенням. Ми не можемо самостійно оцінити обґрунтованість наших страхів. Для нас це жахливі страхи. Обґрунтованість тривог та їхню шкоду може оцінити лише фахівець.

    Легкі форми тривожних розладів лікує медитація і йога. Зміна стилю життя (спорт) або дієти (відмова від кофеїну) і позитивні соціальні зв'язки (родина, друзі) значно покращують стан. Психотерапія також полегшує переживання.

    На більш пізній стадії методи словесної терапії працюють дедалі гірше.

    Повірте, більшість людей розуміють, що боятися нападу і тривожитися про втрату ще незароблених грошей - нерозумно, але вони не можуть контролювати своє почуття тривоги, скільки б їх не переконували. В цьому і полягає хвороба.

    Фрази на зразок "візьми себе в руки", "не хвилюйтесь через дрібниці", "все буде добре", "на все воля Божа" тут не врятують. Доведеться вдаватися до медикаментозного лікування, яке дозволить знизити гостроту переживань і застосовувати цільові методи психотерапії.