… є, мабуть, найбільш відомим у світовій історії прикладом жертовності і героїзму, а от 300 українських шкільних журналістів і з ними майже 200 блогерів поки що накопичують сили. Або рішучість. Бо поки що мовчать. І це погано. Але ж вони додались до тих форумів, тема їм цікава? То є надія, що з часом ми зрушимо.
Але треба, мабуть, виходячи з того, що кількість учасників спільнот сягла таких круглих цифр, щось же і сказати з цього приводу? А як зробити дайджест? Такий собі ювілейний розподілений колективний номер. Уявної майбутньої шкільної газети. Хоч виглядає зарозуміло, але насправді це дуже просто: цей текст я поставлю в згадані форуми, а також в інші і будемо читати, що там люди напишуть з цього приводу. А може й тут – коментами. А може й по власних шкільних газетах, тоді ми побачимо ще і посилання. І розквітне учнівська журналістика, а разом з нею і блогістика.
До речі, ви згодні з тим, що без блогерів жодна газета сьогодні не відбудеться? Тобто, що це окрема тема. І, скажімо, як директор в повному сенсі НУШ, то він же і блогер автоматично. Бо в шкільній газеті до свят чи, там, до кінця-початку навчального року подає привітання колективу. І підводить підсумки, окреслює плани. А проблемні статті? Та звісно. Знаєте такого? Показуйте, показайте, це буде дуже корисний приклад тим директорам, які поки що не навчились бути блогерами.
А хто у вас редактор шкільної газети – словесник чи історик? Чи заступник директора з виховної роботи? А, може, голова учнівської ради? Та ні, не голова, а його заступник з питань інформації і комунікації. Чи це той, що займається усією шкільною інформаційною агенцією, а там же крім газети ще і телестудія, радіо...
Ні, це не марення, це реальні можливості. Які були б ближчими до кожного з нас, як ми б про них говорили. У тих форумах. Але я ж і кажу: є надія. А питань, бачите, як багато? Відповідати найкраще посиланнями, прикладом: а от у нас так. Ну і добре, бо навіть в сусідній школі того самого мікрорайону, не кажучи вже про сусідню ОТГ, буде не так. Кожна школа унікальна, кожен колектив має знайти свої підходи і рецепти. Але ж разом з сусідами, це найкращій метод навчання – гуртом.
