Тримай мене, прошу, коли вітри...
Не відпускай одну превільну птаху.
Я хочу аби поруч був лиш Ти.
З Тобою підійматися без страху...
Превище неба... Десь у височінь...
Туди, куди ніхто не долітає.
Тебе я воскресила з сновидінь,
Бо вірила всесильно - так буває.
Не залишай мене, коли зима
Забере вроду і посріблить коси.
Не хочу бути там, де нас нема.
Дозволь я буду в спеку і морози.
З Тобою лиш... Впродовж всього життя.
З Тобою лиш... І іншого не треба.
І щоб одне на двох серцебиття...
Допоки зорі не покличуть в Небо.
14.04.2023
© Анна Зотова
Світлина з інтернету
