Відомо, що характер спілкування дитини з дорослими та однолітками змінюється та ускладнюється протягом дитинства, набуваючи форму то безпосереднього емоційного контакту, то контакту в процесі спільної діяльності, то мовленнєвого спілкування. Розвиток спілкування, ускладнення і збагачення його форм, відкриває перед дитиною все нові можливості засвоєння від оточуючих різного роду знань та вмінь, що має визначальний вплив для психічного розвитку і для формування особистості в цілому.