ТРАВНЕВИЙ ДОЩ
А дощ травневий шамотає крони,
Зелені, ніжні, свіжі, соковиті!
Гілки розправили свої опони,
Водою щедро срібною омиті.
І грім гуркоче вдалині невпинно,
Блакитний купол ріжуть блискавиці!
Калюжі вкрила пелюсткова піна,
На мить принишкла полохливо птиця.
Вщухає дощ, і хмари розступились -
Веселка аркою підперла небо.
Природа зачаїлась, зупинилась...
Немає руху, бо нема потреби!
Очікування млосне і приємне,
Межа розмита або, навіть, стерта!
Змішалось безнадійно ясне й темне...
Та світлий бік перемагає вперто!
Віра Джерельна
