На фото ОЛЕНА та МИХАЙЛО ТЕЛІГИ. Одна з найкрасивіших пар українського національного руху ХХ століття.
21 лютого 1942 році у Бабиному Яру в Києві їх розстріляли. Доволі символічно, що ця дата збігається з Днем рідної мови, адже їхня історія почалася саме з української мови.
Олена Шовгеніва зростала в російськомовному середовищі. Але опинившись в українському осередку освіти і науки - Українській господарській академії у Подєбрадах (Чехія), де викладав її батько-професор та ректор, вона щиро захотіла вивчити українську. Допомогти їй в цьому зголосився один зі студентів, сотник армії УНР Михайло Теліга, який до того ж вмів грати на бандурі. Олена не лише опанувала мову, а й стала писати прекрасні вірші українською, перетворилася на націоналістку, борця за емансипацію України. А безтями закоханий Михайло став її надійним помічником та натхненником. В серпні 1926 року пара обвінчалася, щоб разом мріяти, боротися, пройти через низку випробувань, приїхати з Європи до окупованого нацистами Києва, і зрештою разом загинути в морозний 21-й день лютого 1942-го...
Він знав, чим загрожує її активна діяльність, що її "Літаври" можуть бути занадто голосними для окупантів, але він був поряд і підтримував її. Він знав, що в той день її заарештують, і спеціально пішов до неї, щоб бути разом.
Хтось з друзів подружжя сказав згодом "вона померла за ідею, він - за неї".
Але їм двом завжди було байдуже до слів оточуючих, вони вірили в свої ідеали, у силу громадянського чину, ставлячи національні інтереси вище особистих, і жили за принципом, сформульованим Оленою Телігою в одній з поезій:
Що нам щастя солодких звичок
У незмінних обіймах дому,—
Може, завтра вже нас відкличе
Канонада грізного грому.
ⒸDiaspora.ua
Текст - Diaspora.ua
Колір - Fixyoupics
#кольороваісторія #ОленаТеліга
На фото : Олена Теліга з чоловіком Михайлом Телігою. с. Желязна Жондова (Польща), літо 1933 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл.0-193043.
