То святе...
Спить дитина... Місяць сяє,
Зірка сріблом миготить.
Смуток тому, хто не знає,
Як дитина в хаті спить...
Тихо в хаті... Спить дитина...
Кожен робить пальцем знак.
Лиш годинник похвилинно
Все вицокує: «Тік-так...»
Стрілку тягне, підіймає,
Монотонно цокотить.
В бік кімнати поглядає...
То святе... Дитина спить...
Заховавсь цвіркун знадвору
Під шпаринку у стіні.
І сюрчить в вечірню пору
Під столом і на вікні.
В закуточку за диваном
І за шафою сюрчить...
Тихше, ти, з своїм таланом!
То святе... Дитина спить...
Кіт вусань, холодний носик
Миє лапкою на ніч.
Позмерзали лапки босі.
До тепла заліз — на піч.
І свою котячу казку
Він ще дужче муркотить...
Тихше, котику, будь ласка.
То святе... Дитина спить...
Не рипить підлога хрипло.
На беззвучнім телефон.
Телевізор тато вимкнув.
Маму втома хилить в сон.
Дід боїться кашлянути —
Не збудити б щастя мить.
Бабця в ліжку повернутись...
То святе... Дитина спить...
Спить дитина... Місяць сяє,
Зірка сріблом миготить.
Смуток тому, хто не знає,
Як дитина в хаті спить...
