Опубліковано 26 серпня 2020 о 18:16
4 0

То який він - урок з розвитку критичного мислення?

Щоб не перетворити дитину в склад знань,

комору правил та формул, треба вчити її мислити.

В. О. Сухомлинський

Одним з напрямків перетворень, що відбуваються в сучасній українській освіті, є впровадження нових освітніх стандартів. Реалізація даного завдання пов'язана з необхідністю перебудови кожним педагогом методів своєї роботи на основі інших принципів. Нова структура уроку передбачає, для досягнення поставлених Держстандартом результатів, перехід вчителя на сучасні освітні технології. Тим самим актуальною стає проблема вибору відповідної технології.

Однією з таких технологій, на мій погляд, є технологія критичного мислення. Технологія розвитку критичного мислення розроблена в кінці XX століття в США. Являє собою цілісну систему, яка формує навички роботи з інформацією. Вона є загальнопедагогічною, надпредметною.

Мета технології: забезпечення розвитку критичного мислення за допомогою інтерактивного включення учнів в освітній процес.

Задачі:

- розвивати такі базові якості особистості, як критичне мислення, рефлексивність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність;

- формувати аналітичне мислення, тобто виділення причинно-наслідкових зв'язків; розглядання нових ідей і знань в контексті вже наявних; виділення помилок в міркуваннях; вміння відрізняти факт, який завжди можна перевірити, від припущення і особистої думки;

- сприяти розвитку культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору її важливості, «відсівати» другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки і узагальнення;

- стимулювати самостійну пошукову творчу діяльність, запуск механізмів самоосвіти і самоорганізації.

На мій погляд, дана технологія не тільки в цілях і завданнях повністю відповідає принципам, закладеним в нових освітніх стандартах (діяльнісний підхід до навчання, робота з інформацією, розвиток комунікативних і регулятивних умінь). Вона також органічно «вкладається» в нову структуру уроку.

Коротко проаналізую структуру уроку за технологією критичного мислення. Перший етап уроку - «ВИКЛИК», іншими словами створення проблемної ситуації, розриву між наявними знаннями дитини і новою ситуацією.

Вчитель

Учень

«Провокує» учня.

Відповідає на провокацію.

Задає питання.

Згадує все, що знає по даній темі.

Створює ситуацію актуалізації досвіду учня.

Формулює перші гіпотези.

Формує мотивацію учня.

Визначається у своїх мотивах і цілях.

Як результат і виникає те саме цілепокладання (виникнення, виділення, визначення і усвідомленням цілей).

Друга стадія уроку за технологією критичного мислення - «ОСМИСЛЕННЯ». В рамках даного етапу відбувається пошук розв’язання того протиріччя, яке було сформульовано на початку уроку. Основним інструментом тут буде є не слухання розповіді вчителя, а діяльність, робота з текстом, іншими джерелами інформації.

Вчитель

Учень

Пропонує опорний текст по темі.

Включається в процеси читання, обговорення, дискусії.

Організовує процеси читання, обговорення, розуміння, дискусії.

Бере участь в груповій взаємодії.

Управляє груповою динамікою.

Підкріплює і робить корекцію своїх цілей.

Підтримує мотивацію і цілі.

Слухає, задає питання, пише, виділяє головні моменти в новій інформації.

Вчить працювати спільно.

Навчається працювати спільно

Фактично ми отримуємо реалізацію ідей системно-діяльнісного підходу до процесу навчання, що дозволяє досягати всі групи результатів: особистісні, предметні.

Обов'язковим елементом уроку є рефлексія результатів діяльності. В результаті навчання центральними новоутвореннями дитини молодшого шкільного віку є: словесно-логічне мислення, довільна смислова пам'ять, довільна увага, письмова мова, довільна мова з урахуванням мети і умов комунікації, інтелектуальні операції (аналіз, порівняння, класифікація та ін.), А також організаційні, рефлексивні вміння, здатність до реалізації внутрішнього плану дій.

Третя стадія уроку за технологією критичного мислення так і називається «РЕФЛЕКСІЯ».

Вчитель

Учень

Управляє підбиттям підсумків.

Підсумовує в груповій роботі весь вивчений матеріал.

Ставить нові питання і завдання на майбутнє.

Задає питання на майбутнє.

Оцінює діяльність учня.

Робить самооцінку своєї діяльності.

Таким чином, ми бачимо, що зміст технології критичного мислення повністю відповідає духу і букві нових освітніх стандартів і може використовуватися педагогами у своїй діяльності на всіх ступенях навчання практично з усіх предметів.

Як організувати ці етапи уроку?

В рамках технології розвитку критичного мислення розроблений цілий ряд конкретних стратегій, методів, прийомів, які можуть застосовуватися на різних стадіях уроку. Але вчитель може використовувати і свої прийоми, які вважає найбільш ефективними. Головну роль відіграє підхід до організації навчання, а не набір методів.

Пропоную пам’ятку – таблицю тих прийомів, які можна застосовувати на уроках, побудованих відповідно з технологією критичного мислення.

Стратегії технології розвитку критичного мислення

Стадія виклику

Стадія осмислення

Стадія рефлексії

  • Кластер

  • Чи вірити ви що …

  • Таблиця ЗХД

  • Кошик ідей

  • Дерево передбачень

  • Асоціативний кущ

  • Семантичні карти

  • Мозковий штурм

  • ІНСЕРТ

  • «Тонкі» і «товсті» питання

  • Фішбоун

  • Заповнення таблиць (зводна, концептуальна, «Що? Де? Коли? Чому?»

  • Читання із зупинками

  • Читання в парах

  • Спрямоване читання

  • Кубування

  • Ромашка Блума

  • Діаграма Венна

  • Сінквейн

  • Кластер

  • Фішбоун

  • Шість капелюхів

  • Кубик Блума

  • РАФТ

  • Есе

  • Бортовий журнал