Фізичні тіла. Фізичні явища
Ще в далеку давнину люди почали досліджувати навколишній світ.
Передусім це було викликане повсякденними потребами — надійно захиститися від негоди та хижаків, зібрати врожай, врятуватися від ворогівтощо. Людині потрібно було навчитися переміщувати й піднімати важкі камені, щоб збудувати домівку з міцними стінами; виплавляти метал із руди, щоб виготовити надійні й гострі наконе-чники стріл, плуги, сокири... Проте не тільки практичні потреби спонукали до вивчення Природи. Допитливість, властива людині, штовхала її до пошуку відповідей на численні питання: як виникли Земля й Сонце, Місяць і зорі? як літають птахи і як плавають риби? чому трапляються землетруси, повені, посухи, пожежі? звідки з’яви-лася сама людина і яким є її призначення.Так почала зароджуватися «наука про природу», яку сьогодні називають природознавство. Із часом обсяг знань збільшувався і єдина «наука про природу» почала розпадатися на окремі дисципліни фізика, географія, медицина, біологія, хімія.

Так, у стародавні часи виникла астрономія — наука, що вивчала розташування та рух небесних тіл, потім — філософія (у перекладі з давньогрецької це слово означає «любов до мудрості»). Філософи збирали знання про навколишній світ, доповнювали їх власними ідеями та передавали своїм учням.

Поняття і закони фізики як найзагальніші покладено в основу всього природознавства і техніки.
Щоб розповідати про фізику, вивчати її, використовують спеціальні слова - терміни.
Так, говорячи про рух різних предметів - літака, людини, м'яча тощо - фізик часто не зважає на те, що саме рухається, бо для вивчення самого руху це в багатьох випадках не має значення. Тоді він говорить, що рухається фізичне тіло (або просто тіло), розуміючи під цим будь-який предмет, наприклад, олівець, крейду, дошку, будинок і т.д.
Те, з чого складаються фізичні тіла, називають речовиною. Усе, що є у Всесвіті, називають матерією. Матерія - це рослини, тварини, планети, Місяць, Сонце, зорі; це й різні речовини, з яких складаються фізичні тіла: вода, залізо, алюміній, повітря, радіохвилі, світло, атоми і т.д
Фізичним тілом, або просто тілом, називають будь - який предмет, навіть якщо він не має певної форми або ця частина простору зайнята речовиною.



Фізичні тіла можуть бути твердими (олівець, камінь, стіл), рідкими (краплі дощу, олія у склянці) і газоподібними (повітря в повітряній кульці). Багато тіл, що нас оточують, мають тверді, рідкі та газоподібні складові (живі істоти, машини, хмари).
У ХІХ ст. вчені встановили, що, крім речовини, існує ще один вид матерії — поле. За допомогою поля — невидимих електромагнітних хвиль — ми маємо змогу спілкуватися по мобільному телефону, капітан корабля може з’ясувати координати свого судна через супутник. На подібних хвилях працюють радіо й теле-бачення. Ще одним прикладом електромагнітного поляє світло.
Речовина та поле різняться своїми властивостями, але можуть перетворюватись одне в одне. Сяйво Сонця та зір, народження елементарних частинок у надсучасних прискорювачах — це результати такого перетворення.
Навколишній світ безперервно змінюється. Тіла переміщуються одне відносно одного, деякі з них зіштовхуються і, можливо, руйнуються, з одних тіл утворюються інші... Перелік таких змін можна продовжувати й продовжувати — недарма ще давньогрецький філософ Геракліт (544–483 рр. до н. е.) зауважив: «Усе тече, усе змінюється». Зміни в природі вчені називають природними явищами.
.

Щоб краще зрозуміти складні природні явища, учені розглядають їх як сукупність фізичних явищ — явищ, які можна описати за допомогою відповідних фізичних законів.
Явищами природи називають все, що закономірно відбувається в природі. Пояснити явище - значить вказати на його причини: зміна дня та ночі пояснюється обертанням Землі навколо своєї осі; щоб пояснити зміну пір року, довелось як слід розібратися і в русі Землі по орбіті навколо Сонця; виникнення вітру пов'язане з різним нагріванням повітря в різних місцях... Всі ці явища можна умовно поділити на групи: 1) механічні; (переміщення тіла, зміна форми або об'єму тіла) 2) теплові; (зміна температури чи агрегатного стану речовини) 3) електричні; (супроводжується переміщенням заряджених частинок речовини) 4) магнітні; (супроводжується поворотом магнітної стрілки) 5) світлові; (передавання енергії променнями) 6) звукові ( коливання частинок середовища, що поширюється в просторі) Ще в далеку давнину люди почали досліджувати навколишній світ. Передусім це було викликане повсякденними потребами — надійно захиститися від негоди та хижаків, зібрати врожай, врятуватися від ворогівтощо. Людині потрібно було навчитися переміщувати й піднімати важкі камені, щоб збудувати домівку з міцними стінами; виплавляти метал із руди, щоб виготовити надійні й гострі наконе-чники стріл, плуги, сокири... Проте не тільки практичні потреби спонукали до вивчення Природи. Допитливість, властива людині, штовхала її до пошуку відповідей на численні питання: як виникли Земля й Сонце, Місяць і зорі? як літають птахи і як плавають риби? чому трапляються землетруси, повені, посухи, пожежі? звідки з’яви-лася сама людина і яким є її призначення.Так почала зароджуватися «наука про природу», яку сьогодні називають природознавство. Із часом обсяг знань збільшувався і єдина «наука про природу» почала розпадатися на окремі дисципліни фізика, географія, медицина, біологія, хімія.
Так, у стародавні часи виникла астрономія — наука, що вивчала розташування та рух небесних тіл, потім — філософія (у перекладі з давньогрецької це слово означає «любов до мудрості»). Філософи збирали знання про навколишній світ, доповнювали їх власними ідеями та передавали своїм учням.
Поняття і закони фізики як найзагальніші покладено в основу всього природознавства і техніки. Щоб розповідати про фізику, вивчати її, використовують спеціальні слова - терміни. Так, говорячи про рух різних предметів - літака, людини, м'яча тощо - фізик часто не зважає на те, що саме рухається, бо для вивчення самого руху це в багатьох випадках не має значення. Тоді він говорить, що рухається фізичне тіло (або просто тіло), розуміючи під цим будь-який предмет, наприклад, олівець, крейду, дошку, будинок і т.д. Те, з чого складаються фізичні тіла, називають речовиною. Усе, що є у Всесвіті, називають матерією. Матерія - це рослини, тварини, планети, Місяць, Сонце, зорі; це й різні речовини, з яких складаються фізичні тіла: вода, залізо, алюміній, повітря, радіохвилі, світло, атоми і т.д Фізичним тілом, або просто тілом, називають будь - який предмет, навіть якщо він не має певної форми або ця частина простору зайнята речовиною.
Фізичні тіла можуть бути твердими (олівець, камінь, стіл), рідкими (краплі дощу, олія у склянці) і газоподібними (повітря в повітряній кульці). Багато тіл, що нас оточують, мають тверді, рідкі та газоподібні складові (живі істоти, машини, хмари). У ХІХ ст. вчені встановили, що, крім речовини, існує ще один вид матерії — поле. За допомогою поля — невидимих електромагнітних хвиль — ми маємо змогу спілкуватися по мобільному телефону, капітан корабля може з’ясувати координати свого судна через супутник. На подібних хвилях працюють радіо й теле-бачення. Ще одним прикладом електромагнітного поляє світло. Речовина та поле різняться своїми властивостями, але можуть перетворюватись одне в одне. Сяйво Сонця та зір, народження елементарних частинок у надсучасних прискорювачах — це результати такого перетворення. Навколишній світ безперервно змінюється. Тіла переміщуються одне відносно одного, деякі з них зіштовхуються і, можливо, руйнуються, з одних тіл утворюються інші... Перелік таких змін можна продовжувати й продовжувати — недарма ще давньогрецький філософ Геракліт (544–483 рр. до н. е.) зауважив: «Усе тече, усе змінюється». Зміни в природі вчені називають природними явищами.
Щоб краще зрозуміти складні природні явища, учені розглядають їх як сукупність фізичних явищ — явищ, які можна описати за допомогою відповідних фізичних законів.
|