Терпляча, красива з очима в блакиті,
В вінку із пшеничних полів,
Моя Україно, сльозами умита,
Зустріла ти крик журавлів.
Не має Вкраїни без синього неба,
Без жовтого поля, без журавля,
Та палить фашист у тебе дерева,
Ця нечисть із р-а-ши-Кремля.
Терплячою була ти ще донині,
Спиняла й ховала свій гнів,
Та кат посягнув на всі наші святині,
Над нами наругу вчинив.
Не має страху і не має тремтіння,
Ненависть, ворожість і лють.
Потрібно палити нечисте створіння.
Хай нищать його, хай зітруть!
Моя Україно, тримаєшся мужньо.
Журавлик іде по знайомих стежках.
Весна. Знову будемо сіяти дружньо,
З сльозами, які ще течуть по щоках!.
