Абсолютне значення одного відсотка приросту — це одна сота частина базового рівня показника або відношення абсолютного приросту до відповідного темпу приросту.
Абсолютний показник — це показник у формі абсолютної величини, яка відображає фізичні властивості, часові та вартісні характеристики соціально-економічних процесів та явищ.
Абсолютний приріст — це показник ряду динаміки, який показує, на скільки одиниць змінився поточний рівень показника порівняно з рівнем попереднього або базового періоду.
Абсолютним прискоренням приросту у статистиці називають різницю між наступним та попереднім абсолютними приростами, яка показує, на скільки дана швидкість більша (менша), ніж попередня.
Агрегатний індекс — складний відносний показник, який характеризує середню зміну соціально-економічного явища, що досліджується з декількох видів одиниць (однорідних або неоднорідних).
Аналітичне вирівнювання — це найбільш досконалий прийом виявлення основної тенденції динаміки, що здійснюється за допомогою математичної формули, яка відображає загальну тенденцію ряду.
Аналітичні групування — це групування, що дають змогу виявити наявність взаємозв'язку між явищами, що вивчаються, та їхніми ознаками.
Анкетне обстеження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).
Арифметичний контроль — це прямий чи побічний перерахунок зареєстрованих даних.
Асиметричний розподіл — вершина розподілу зміщена. Вона виникає внаслідок обмеженої варіації в одному напрямі або під впливом домінуючої причини розвитку, яка приводить до зміщення центру розподілу.
Атрибутивний ряд розподілу — ряд розподілу, який будується за атрибутивною ознакою.
Багатомірне групування — це складне групування, якщо воно проводиться за кількома ознаками одночасно.
Багатоступенева вибірка — це вибірка, за якої з генеральної сукупності спочатку вибираються збільшені групи, потім — дрібні і так доти не будуть відібрані ті одиниці, які підлягають спостереженню.
Багатофазна вибірка передбачає збереження постійної одиниці добору на всіх етапах його проведення. При цьому одиниці, які було відібрано на кожній стадії, підлягають обстеженню. На кожній наступній стадії добору програма обстеження розширюється.
Багатофакторні дисперсійні комплекси — методи вимірювання зв'язку результативної ознаки з двома і більше факторними ознаками і перевірки його істотності. Для цього використовують аналітичні групування, які дають змогу аналізувати залежність результативної ознаки від кожного з факторів за фіксованих значень інших.
Базовий рівень показника — це рівень, з яким здійснюють порівняння або це рівень періоду, прийнятого за базу порівняння.
Безповторний добір — це спосіб формування вибірки, за якого одиниця, що потрапила у вибірку, не повертається в сукупність, з якої здійснюється подальший добір.
Безпосередній облік фактів або безпосереднє спостереження — реєстратори шляхом безпосереднього замірювання, зваження, рахування або перевірки роботи встановлюють факт, який підлягає реєстрації, і на цій підставі роблять запис у формулярі спостереження.
Вага — це число елементів сукупності з однаковими варіантами.
Вага індексу — величина, яка використовується з метою сумірності індексованих величин.
Варіанти — окремі значення ознаки, яких вона набуває у варіаційному ряду розподілу, тобто конкретні значення ознаки, що варіює.
Варіаційний ряд розподілу — ряд розподілу, який будується за кількісною ознакою.
Варіація — коливання, різноманітність, змінюваність значення ознаки окремих одиниць сукупності явищ.
Вартісні одиниці вимірювання — це одиниці вимірювання, які дають грошову оцінку соціально-економічним явищам та процесам.
Величина інтервалу (інтервальна різниця) — це різниця між верхньою та нижньою межами інтервалу.
Верхня межа інтервалу — це максимальне значення ознаки в інтервалі.
Вибіркова сукупність — це сукупність одиниць, які вибрані для обстеження.
Вибіркова частка — це питома вага одиниць, які мають певну ознаку у вибірковій сукупності.
Вибіркове спостереження — це несуцільне спостереження, за якого статистичному дослідженню підлягають одиниці сукупності, що вивчаються і вибираються випадковим способом.
Випадкові похибки — це наслідок випадковості вибору елементів для дослідження і пов'язаних з цим розбіжностей між структурами вибіркової та генеральної сукупностей щодо ознак, які вивчаються.
Відкриті інтервали — це інтервали, які мають тільки одну межу: верхня - у першого; нижня - в останнього.
Відносна похибка показує, на скільки відсотків вибіркова оцінка може відхилятися від параметра генеральної сукупності.
Відносна стандартна похибка середньої — це коефіцієнт варіації вибіркових середніх.
Відносне прискорення — це відношення абсолютного прискорення до абсолютного приросту, прийнятого за базу, або це темп приросту абсолютного приросту. Розраховується тільки у випадку, якщо абсолютний приріст, що прийнятий за базу порівняння, додатне число.
Відносний показник — показник у формі відносної величини — це результат порівняння одного абсолютного показника з іншим; характеризує співвідношення між кількісними характеристиками процесів і явищ, що вивчаються, або кількісне співвідношення різнойменних чи однойменних показників.
Відносний показник виконання плану — показник, який показує, на скільки відсотків фактично перевиконано чи недовиконано планове завдання у звітному періоді.
Відносний показник динаміки (темп зростання) — показник, який характеризує, у скільки разів або на скільки відсотків змінився рівень показника за звітний період порівняно з базовим або попереднім періодом.
Відносний показник інтенсивності — це показник, який характеризує ступінь поширення одного явища в середовищі іншого.
Відносний показник координації — це показник, який характеризує співвідношення окремих частин між собою.
Відносний показник планового завдання — показник, який вказує, на скільки відсотків або у скільки разів планом передбачається змінити рівень показника, що вивчається, у звітному періоді порівняно з попереднім періодом.
Відносний показник порівняння — показник, який характеризує міру співвідношення однойменних показників за один час, але за різними об'єктами дослідження.
Відносний показник структури — показник, що показує, який відсоток становить окрема частина сукупності відносно сукупності в цілому.
Відносні показники варіації — це коефіцієнт варіації лінійний та квадратичний, коефіцієнт осциляції.
Генеральна сукупність — це сукупність одиниць, з яких вибирають елементи для обстеження.
Гранична похибка вибірки — це максимально можлива похибка для взятої імовірності яка визначає розмір помилки залежно від того, з якою ймовірністю вона знаходиться.
Групова статистична таблиця — це таблиця, підметом якої є групування одиниць сукупності за однією (кількісною чи атрибутивною) ознакою.
Груповий добір передбачає формування вибіркової сукупності на основі добору груп одиниць з генеральної сукупності.
Дефлятор — це коефіцієнт, який переводить значення вартісного показника за звітний період у вартісні вимірювачі базового періоду.
Децилі — варіанти, які поділяють ранжируваний ряд на десять рівних частин.
Дискретний варіаційний ряд — розподіл одиниць сукупності за дискретною ознакою.
Дисперсія — це середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від їхньої середньої величини.
Документальній облік, чи документальний спосіб спостереження — базою для такого спостереження як джерела статистичної інформації є різного роду документи, як правило, облікового характеру.
Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.
Ексцес розподілу — це ступінь зосередженості елементів сукупності навколо центра розподілу.
Еліпс розсіювання — це розміщення незгрупованого матеріалу в системі координат з відкладенням значень причини на осі абсцис, а значень наслідку — на осі ординат.
Емпіричне кореляційне відношення — це корінь квадратний з коефіцієнта детермінації:
Завдання статистичного дослідження — отримання узагальнюючих показників та виявлення закономірностей соціально-економічних явищ і процесів у конкретних умовах місця та часу.
Загальні об'ємні показники — це абсолютні показники, які характеризують обсяг ознаки або обсяг сукупності як у цілому щодо об'єкта, який вивчається, так і щодо будь-якої його частини; ці показники отримують шляхом зведення та групування індивідуальних абсолютних показників.
Закономірність — повторюваність, послідовність і порядок змін в явищах.
Закриті інтервали — це такі інтервали, які мають і нижню, і верхню межу.
Зведений (загальний) індекс — показник, що характеризує динаміку складного явища, елементи якого не піддаються безпосередньому підсумовуванню в часі, просторі чи порівняно з планом.
Звітна одиниця — суб'єкт, від якого надходить інформація про одиницю спостереження.
Звітність — це основна форма статистичного спостереження, за допомогою якої статистичні органи у визначений термін одержують від підприємств, установ, організацій необхідні дані у формі звітних документів, що встановлені законодавством, підтверджені підписами осіб, відповідальних за достовірність і своєчасність цієї інформації.
Індекс — це відносний показник, що характеризує зміну рівня будь-якого явища чи процесу в часі, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом.
Індекс змінного складу — індекс, який відображає відношення середніх рівнів якісного показника, що належать до різних періодів часу.
Індекс постійного (фіксованого) складу — це індекс, який визначено з вагами, зафіксованими на рівні звітного періоду і який показує зміну середнього рівня якісного показника за рахунок змін індексованої величини щодо окремої одиниці сукупності.
Індекс структурних зрушень — це індекс, який показує вплив змін у структурі явища, що вивчається, на динаміку середнього рівня цього явища.
Індексована величина (показник) — це ознака, зміна якої досліджується.
Індивідуальний добір передбачає формування вибіркової сукупності на основі добору окремих одиниць генеральної сукупності.
Індивідуальні абсолютні показники — показники, які отримують в процесі статистичного спостереження як результат замірювання, зваження, підрахунку та оцінки зацікавленої кількісної ознаки.
Індивідуальні індекси — відносні показники, які характеризують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі, якогось одного виду одиниць явища.
Інтегральні комплексні оцінки — це комбінування показників верхніх щаблів ієрархічної структури системи статистичних показників.
Інтервал — це значення ознаки, що варіює і лежить у певних межах. Кожний інтервал має свою величину, верхню і нижню межу чи хоч одну з них.
Інтервальна оцінка, тобто довірчий інтервал — це інтервал значень параметра, розрахований за даними вибірки для певної ймовірності. Чим він менший, тим точніша вибіркова оцінка.
Інтервальний варіаційний ряд — ряд, який зображає поточну варіацію ознаки. Якщо інтервали упродовж усього ряду зберігають одну і ту ж величину, то вони називаються рівними, а варіаційний ряд — рядом з рівними інтервалами.
Інтервальний ряд динаміки — це числовий ряд динаміки, який характеризує зміни в часі розмірів суспільних явищ, рівні яких подано за певний період часу.
Інтерполяція — розрахунок приблизних рівнів, які знаходяться в середині ряду динаміки, але з яких-небудь причин невідомі. Екстраполяція — визначення рівнів за межами ряду, що досліджується, тобто продовження ряду на основі виявленої закономірності рівнів за певний термін часу.
Квадратичний коефіцієнт варіації — це відсоткове відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини ознаки.
Квартилі — це варіанти, які поділяють ранжирувану сукупність на чотири рівновеликі частини.
Класифікація у статистиці — це систематизований розподіл явищ та об'єктів за певними групами, класами, розрядами на підставі їхнього збігу або різниці. Основою класифікації, як правило, є якісна ознака. У сучасній статистичній практиці розрізняють економічні та соціальні класифікації, які об'єднуються загальним терміном статистичні класифікації.
Коефіцієнт детермінації — це відношення міжгрупової дисперсії до загальної:
Коефіцієнт осциляції — це відсоткове відношення розміру варіації до середньої величини ознаки.
Комбінаційна статистична таблиця - це таблиця, підметом якої є групування одиниць сукупності одночасно за двома і більше ознаками.
Комбінаційне групування — це складне групування, в основі якого послідовно скомбіновано дві і більше ознак.
Кореляційна залежність є підвидом стохастичної залежності: зі зміною факторної ознаки х змінюються групові середні результативної ознаки у, тобто замість умовних розподілів порівнюються середні значення цих розподілів.
Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій.
Критерієм однорідності сукупності вважається квадратичний коефіцієнт варіації ( У<0,33).
Критичний момент спостереження — день, година, на яку має бути проведено реєстрацію ознак щодо кожної одиниці сукупності, що досліджується, тобто це момент часу реєстрації даних.
Лаг — термін часу відставання одного явища від іншого, пов'язаного з ним.
Лінійний коефіцієнт варіації — це відсоткове відношення середнього лінійного відхилення до середньої величини ознаки.
Лінія регресії у на х — це функція, яка зв'язує середні значення ознаки у зі значенням ознаки х. Залежно від форми лінії регресії розрізняють лінійний і нелінійний зв'язки.
Логічний контроль — це перевірка сумісності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак (наприклад, вік респондента та його професія).
Макет таблиці — це сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф таблиці без наведення числових даних.
Мала вибірка — це вибіркове спостереження, чисельність одиниць якого не перевищує 20.
Медіана — у статистиці це значення ознаки у тієї одиниці сукупності, яка знаходиться в середині упорядкованого ряду, тобто це варіанта, яка знаходиться в середині упорядкованого варіаційного ряду і поділяє його на дві рівні частини.
Мета спостереження — одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів. Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття відповідних заходів.
Метод аналітичного групування полягає в тому, що всі елементи вихідної інформації групуються за факторною ознакою х, далі в кожній групі обчислюються середні значення результативної ознаки у.
Метод збільшення інтервалів — один із найбільш простих прийомів виявлення тенденції розвитку — збільшення періодів часу, до яких належать рівні динамічного ряду. При збільшенні інтервалів кількість членів ряду динаміки змінюється. У такому випадку випадає з поля зору рух рівнів ряду від року до року, а з'являються характерні особливості виявленої тенденції.
Метод плинних (ковзних) середніх — один із прийомів виявлення тенденції розвитку явища чи процесу. Зміна ряду динаміки за допомогою плинної (ковзної) середньої полягає в тому, що обчислюється середній рівень спочатку на основі певної кількості перших за рахунком рівнів ряду, далі — на основі тієї ж кількості рівнів, але починаючи з другого за рахунком рівня, потім — з третього рівня і т. д. Таким чином, використовуючи цей прийом, ніби "плинемо" за динамічним рядом від його початку до кінця, кожен раз відкидаючи один з рівнів на початку і додаючи наступний.
Механічна вибірка — це вибірка, за якої добір одиниць здійснюється механічно через певний інтервал. Суть її полягає в тому, що усю (генеральну) сукупність ділять на рівні частини відповідно до обраної ознаки і з кожної такої частини обстежують одну одиницю. За цього способу добору вивчають певне число одиниць сукупності через визначений інтервал (5\%, 10\% тощо).
Міжгрупова варіація — це результат впливу фактора, який покладено в основу групування, внутрішньогрупова — інших факторів, окрім групувального.
Міра асиметрії — це відносне відхилення, яке характеризує напрям і міру скісності в середині розподілу: за правосторонньої асиметрії А > 0, за лівосторонньої — А < 0.
Мода — у статистиці це значення ознаки (варіанти), що найчастіше зустрічається в сукупності.
Моментний ряд динаміки — це числовий ряд, який характеризує зміни в часі розмірів суспільних явищ, рівні яких подано на певний момент часу.
Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.
Монографічне обстеження — це ретельне обстеження одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення.
Несуцільне спостереження — спостереження, за якого дослідженню підлягає лише окрема частина досліджуваної сукупності.
Нижня межа інтервалу — це мінімальне значення ознаки і інтервалі.
Об'єкт спостереження — це статистична сукупність, в якій відбуваються соціально-економічні явища і процеси, що досліджуються.
Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об'єкта спостереження.
Одиниця спостереження — складовий (первинний) елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.
Одиниця статистичної сукупності — це кожний окремо взятий елемент даної чисельності, якому притаманні певні ознаки.
Однорідні сукупності — це сукупності, елементи яких мають спільні властивості та належать до одного типу, класу.
Опитування — спосіб спостереження, за якого інформацію отримують зі слів респондентів, як правило, несуцільне спостереження.
Основна тенденція (тренд) — це достатньо стійка зміна рівня явища в часі, більш-менш вільна від випадкових коливань. Основну тенденцію можна подати аналітично — у вигляді рівняння (моделі) тренда або графічно.
Перепис — спеціально організоване спостереження, яке, як правило, повторюється через рівні інтервали часу з метою отримання даних про чисельність, склад та стан об'єкта статистичного спостереження щодо ряду ознак на певну дату, тобто суспільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їхнього розміру та складу станом на певну дату.
Період (строк або термін) спостереження — суб'єктивний час, протягом якого відбувається заповнення статистичних формулярів, тобто протягом якого реєструються дані.
Періодичне спостереження — спостереження, за якого реєстрація фактів відбувається за певний інтервал часу (декаду, місяць, квартал, півріччя, рік).
Підмет таблиці — це об' єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали.
Показники варіації — це показники, які визначають міру варіації (коливання) окремих значень ознаки від середньої величини.
Поточне спостереження — спостереження, за якого зміни, які відбуваються з явищем чи процесом, що вивчається, фіксуються відразу, як тільки вони відбулися.
Поточний або порівнюваний рівень показника — це рівень, який порівнюють з попереднім чи базовим.
Предмет статистики — кількісна сторона якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, які відображаються за допомогою статистичних показників.
Прийом "зімкнення рядів динаміки" використовують з метою приведення рівнів ряду динаміки до порівнянного вигляду, придатного до аналізу.
Присудок таблиці — це показники, що характеризують підмет як об'єкт дослідження.
Програма спостереження — це перелік запитань (або ознак), які підлягають реєстрації в процесі спостереження.
Проста статистична таблиця — це таблиця, підметом якої є перелік об' єктів, елементів сукупності.
Просте групування — це групування одиниць сукупності за однією ознакою.
Простий випадковий добір — це вибірка, за якої добір одиниць (або груп одиниць) для обстеження здійснюється з генеральної сукупності не передбачено, а випадково.
Прямі зв'язки — це зв'язки, за яких зі зростанням значень озна-ки-фактора результативна ознака також збільшується, і навпаки: при зменшенні ознаки-фактора результативна ознака також зменшується, тобто направленість зміни результативної ознаки збігається з направленістю зміни ознаки-фактора.
Ранги — порядкові номери одиниць сукупності, упорядковані за зростанням значень ознаки.
Реєстр населення — це поіменний перелік жителів певного регіону, який регулярно переглядається.
Реєстр підприємств та організацій — це перелік суб'єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників.
Реєстраційне спостереження — форма поточного спостереження за процесами, що відбуваються упродовж тривалого часу, мають фіксований початок, стадію розвитку та фіксований кінець.
Рівень істотності — це така ймовірність, за якої імовірність отримання значення г| 2, більшого від критичного (за умови відсутності зв'язку між ознаками), була б достатньо малою.
Рівень ряду — це конкретне значення відповідних статистичних показників. Рівні ряду динаміки обов'язково мають бути порівняльні за методологією обчислення показника, територією, тривалістю періоду, одиницями вимірювання та ін.
Рівень ряду динаміки — абсолютна (відносна, середня) величина кожного члена динамічного ряду.
Розмах варіації — це різниця між максимальним та мінімальним значеннями ознаки, яка варіює.
Розшарований (районований) добір — це спосіб формування з урахуванням структури генеральної сукупності; він передбачає її попередню структуризацію і незалежний добір елементів у кожній складовій.
Ряд розподілу — це упорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за певною ознакою, яка варіює.
Ряди динаміки — це розміщені в часі значення явища, тобто послідовність чисел, які характеризують зміни розмірів суспільних явищ у часі.
Самореєстрація — факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців.
Середнє квадратичне відхилення — це корінь квадратний з дисперсії.
Середнє лінійне відхилення — це середня арифметична з абсолютних значень відхилень варіант ознаки від їхньої середньої.
Середній або середньорічний абсолютний приріст — це показник ряду динаміки, який показує на скільки одиниць у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний період змінювався рівень показника, що аналізується.
Середній або середньорічний темп зростання — це показник ряду динаміки, який показує у скільки разів у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний період змінювався рівень показника, що аналізується.
Середній або середньорічний темп приросту — це показник ряду динаміки, який показує на скільки відсотків у середньому за одиницю часу (щорічно) за певний період змінювався рівень показника, що аналізується.
Середній індекс — це індекс, який визначено як середню величину з індивідуальних індексів.
Середній рівень динамічного ряду — середня, обчислена на основі рівнів динамічного ряду.
Середня арифметична зважена використовується у випадках, коли окремі значення ознаки, за якою розраховується середня величина, можуть повторюватись по кілька разів, тобто в тих випадках, коли розрахунок здійснюється за згрупованими даними.
Середня арифметична проста використовується в тих випадках, коли розрахунок здійснюється за не згрупованими даними.
Середня величина — це узагальнююча характеристика сукупності однотипних явищ за ознакою, що варіює, тобто це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень ознаки, що варіює, в розрахунку на одиницю однорідної сукупності.
Середня гармонічна — розраховується з відносних значень усередненої ознаки і за формою може бути простою і зваженою.
Середня інтервального ряду — розраховується за формулою середньої арифметичної простої. Середня арифметична зважена з усередненим рівнем, тобто середня модифікована, використовується для моментного ряду, коли даних недостатньо та інтервали між наданими моментами часу нерівні.
Середня хронологічна моментного ряду — розраховується як сума всіх рівнів ряду, поділеного на число членів ряду без одного, причому перший і останній члени ряду беруться у половинному розмірі за умови, що даних моментного ряду недостатньо, але інтервали між поданими моментами часу рівні.
Серійний добір передбачає вивчення не окремих одиниць сукупності, а їх серій або гнізд.
Симетричний розподіл — рівновіддалені від центра значення ознаки мають однакові частоти.
Система базисних індексів — ряд послідовно визначених індексів одного й того ж явища з постійною базою порівняння.
Система індексів — ряд послідовно побудованих індексів.
Система індексів з постійними вагами — це система зведених індексів одного й того ж явища, які обчислені з вагами, що не змінюються при переході від одного індексу до другого.
Система індексів зі змінними вагами — це система зведених індексів одного й того ж явища, які обчислені з вагами, що послідовно змінюються від одного індексу до другого.
Система ланцюгових індексів — ряд індексів одного й того ж явища, які визначаються базою порівняння зі зміною від індексу.
Система показників — це сукупність взаємопов'язаних показників, які відображають стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.
Система статистичних показників — це сукупність взаємопов'язаних показників, що має однорівневу чи багаторівневу структуру; має на меті розв'язання конкретного статистичного завдання.
Складне групування — це групування за двома і більше ознаками.
Спеціальні обстеження — це несуцільні спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Можуть бути періодичними або одноразовими.
Стандартна (середня) похибка вибірки є середнім квадратичним відхиленням вибіркових оцінок від значення параметра в генеральній сукупності та характеризує середню величину можливих відхилень вибіркової і генеральної середньої.
Статистика — це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу.
Статистична закономірність — форма виявлення причинного зв'язку який знаходить відображення в послідовності, регулярності, повторюваності подій з достатньо високим ступенем імовірності, якщо причини, що породжують подію, не змінюються або змінюються незначно.
Статистична методологія — система спеціальних прийомів і методів статистики, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються у структурі, динаміці та взаємозв'язках соціально - економічних явищ. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.
Статистична сукупність — це безліч одиниць, яким властиві масовість, однорідність, певна цілісність, взаємозалежність станів окремих одиниць та наявність варіацій.
Статистична таблиця — це форма найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування матеріалів статистичного спостереження.
Статистичне спостереження — це спланований, систематичний і науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища та процеси.
Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз'яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.
Статистичний показник — це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.
Статистичний реєстр — список або перелік одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування.
Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що містить програму і результати спостереження.
Статистичне групування — це основна ланка статистичного зведення, тобто поділ одиниць сукупності на групи, однорідні за певними ознаками.
Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів.
Структурне групування — це групування, за якого відбувається розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, яка варіює (змінюється).
Суцільне спостереження — спостереження, за якого інформацію отримують про всі одиниці досліджуваної сукупності.
Темп зростання або коефіцієнт зростання — це характеристика ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника, порівняно з рівнем попереднього або базового періоду.
Темп приросту — це показник ряду динаміки, який показує на скільки відсотків змінився поточний (порівнюваний) рівень аналізованого показника порівняно з рівнем попереднього або базового періоду.
Теорія статистики — це наука про найбільш загальні принципи, правила та закони кількісного висвітлення соціально-економічних явищ.
Типологічне групування — це розподіл якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи згідно з правилами наукового групування.
Точкова оцінка — це значення параметра за даними вибірки: вибіркова середня та вибіркова частка.
Факторні ознаки — це групування одиниць сукупності за однією і більше ознаками.
Центром тяжіння будь-якої статистичної сукупності є типовий рівень ознаки, узагальнююча характеристика всього розмаїття її індивідуальних значень.
Частка — це частота, яка наведена відносною величиною у формі коефіцієнта чи відсотка суми.
Частоти — це чисельності окремих варіант кожної групи варіаційного ряду, тобто числа, що показують як часто зустрічаються ті чи інші варіанти ряду розподілу. Сума усіх частот варіаційного ряду називається його обсягом.