Хтось вважає, що флористика – це нескладне заняття, навчитися якому може кожен. Інші вважають, що натуральна або штучна флористика – це непосильне завдання для звичайної людини, що не володіє належними знаннями, навичками, художнім смаком і креативним мисленням. Насправді вірні і перше, і друге твердження.
Флористика - це декоративно- прикладне мистецтво по збірці різних квіткових композицій, що має свою і технічну, і творчу сторону. А це означає, що навчитися може дійсно кожен — в першу чергу при наявності бажання. Тому, якщо наближається день народження улюбленої подруги, мами або просто під рукою квіти – не відкладайте свою першу спробу і спробуйте самостійно зібрати букет. Допоможуть в цьому прості і зрозумілі рекомендації.
Інформація: основне завдання флористики - це забезпечити квіткове оформлення інтер’єру, складання букетів різних видів і призначень
Для букетів з червоних троянд, об’ємних гвоздик, хризантем, лілій підійдуть старовинні, кришталеві або фафорові вази . Якщо ваза достатньо масивна, доповніть букет великим листям інших квітів або рослин. На стіл можна поставити один або два такі букети, а також свічки у відповідних підсвічниках.
Рекомендації щодо підбору квітів:
Айстра – сум;
верба – відвертість;
вереск – самотність;
волошка – простота, ніжність; гвоздика – мужність, стійкість; конвалія – приховане кохання;
лавр – успіх, слава;
біла лілія – чистота;
мак – краса, молодість;
мальва – краса, холодність;
нарцис – гордість, самозакоханість; піон – довголіття;
первоцвіт – кохання, що минає; пролісок – ніжність, чистота, вірність;
ромашка – кохання і мир;
троянда – кохання, здоров'я; тюльпан – кохання;
фіалка – сорм'язливість.
Для прикраси столу можуть бути використані свіжі живі квіти -садові, польові, за винятком квітів із різким або терпким запахом. Для створення композицій із квітів використовують різні аксесуари: вази та інші ємності (глечики, дерев'яні корзинки тощо), каркаси з дроту, дротяну сітку, скляні кульки тощо. Квіти просто можна ставити у вази, заповнені свіжою водою. Дві-три садових або польових квітки, зелена гілочка, колоски можуть прикрасити обідній стіл.
Для урочистих обідів, сніданків, вечерь створюють складніші композиції з квітів - букети. Великі квіти поміщають у високу вазу. Для невеликих квітів використовують плоскі вази і тарілки. Троянди, гвоздики, орхідеї краще поставити в красиві вази з кришталю, порцеляни, металу. Польові і лісові квіти природно виглядають в глиняних, керамічних, скляних або простих порцелянових вазах невеликого розміру. Злаки краще ставити в білі порцелянові вази, сухі гілки - у керамічні.
Залежно від композиції квітів використовують вази різної форми: циліндричної, конічної, кулястої, округлої, овальної, прямокутної.
Висота букета, що стоїть у центрі столу, повинна бути не більше 25 см, а його діаметр пропорційний розміру столу. На довгому бенкетному столі букету надають форму овалу. Наприклад, гвоздики або троянди можна нахилити в обидві сторони від центральної лінії овалу па 15-40°. У центрі композиції поміщають декілька квіток (3-5) під кутом 60-90° до днища вази. У вазі рослини повинні стояти вільно. Ту частину стебел, що занурюють у воду, очищають від листя.
Одним з елементів побудови композиції з квітів є колірне рішення. Композиційним центром букета є квіти світлих, теплих тонів, темні і холодні використовуються як додаткові. Для оформлення букета можна використовувати листя аспарагуса, бегонії, папороті, гілочки плюща чи барвінку, берези, верби, вишні, сухі гілочки дерев і ліан. Для створення новорічних святкових композицій використовують ялинові гілочки, їх доповнюють живими квітами, свічками, горіхами тощо. Ялинові гілочки прикрашають невеликими ялинковими іграшками. При оформленні столу для весільного бенкету частіше використовують білі або червоні квіти. Перевагу віддають трояндам, гвоздикам. Весільний стіл може бути прикрашений і іншими квітами білого, червоного, рожевого й іншого (за винятком жовтого і темного) кольору. До дня народження на стіл ставлять улюблені квіти іменника.
Майстерно складена композиція – це доволі складна і клопітлива робота, в результаті якої народжується маленький витвір мистецтва.
Розташування
Геометрична побудова квіткових композицій може бути заснована на симетрії і асиметрії - двох принципах побудови живої і неживої природи.
Симетрія (мал.1а) – однаковість, подібність частин цілого, дзеркальне відображення двох половин. У композиції вона відображає рівновагу та спокій, але швидко набридає, тому в аранжуванні її використовують рідко.
Асиметрія (мал.1b) надає динаміки та виявляє потенційну необхідність до руху, дозволяє відобразити внутрішнє життя елементів, їх взаємозв’язок. Асиметрія завжди зацікавлює і приваблює, тому флористи надають їй перевагу. 
Форма. Пропорції композицій.
Форма композиції залежить від її призначення, форми посуду, асортименту квітів і, звичайно, задуму флориста. Вона може бути куляста, овальна, напівсферична, S - та L - подібна, трикутна, а також у вигляді каскаду та напівкаскаду. Композиції можуть бути однобічні (фронтального огляду) та всебічні (які розглядають з усіх сторін).
Мал. 2 Форми букетів
Кулясті та напівсферичні композиції призначені для всебічного огляду. Їх складають із великої кількості рослин з кулястими суцвіттями, або з круглою формою листкової поверхні. Такі композиції складають із айстр, ромашок, півоній, жоржин, примул, троянд. Рекомендують невисокий, круглої або квадратної форми посуд. Рослинний матеріал має бути весь однакової довжини, починають встановлювати його від центру на однаковій відстані один від одного і під однаковим кутом.
Овальні композиції складають у високому посуді. Для них використовують рослини та квіти з високими, видовженими стеблами та суцвіттями. Можуть використовуватися рослини з лінійною формою листків такі, як гладіолуси, дільфініум, іриси, різні злакові.
S- подібні композиції будують у високому посуді, L- подібні – у високому та низькому. Використовують і високий видовжений рослинний матеріал, і матеріал з круглими суцвіттями, і злакові, і гілки привабливої форми. Починають складати композицію з центральної, фокусної точки, а потім за допомогою допоміжного матеріалу виводять S- або L-подібні лінії.
Трикутні композиції бувають різної форми – рівносторонній, рівнобедрений, прямокутний, горизонтально-витягнутий трикутники. Всі вони будуються в низький, плоскій посуді.
Рівнобедрений трикутник складається з висоти (вертикаль), центру, двох горизонталей та лінії першого плану. Висота всієї композиції залежить від висоти посуду і дорівнює сумі діаметра та висоти посуду ( золоте січення). Кожна горизонталь дорівнює 1/3 вертикалі. Лінія першого плану складає ½ горизонталі. Якщо композиція всебічного огляду, то ліній першого плану дві (одна навпроти іншої).
Рівносторонній трикутник має такі самі властивості, що й рівнобедрений, але різниця в тому, що горизонталі у нього дорівнюють ½ вертикалі.
Трикутник із витягнутими горизонталями робиться всебічного огляду, невисокий (до 15 см), зверху має вигляд правильного ромба. Горизонталі перевищують висоту трикутника в 2-2,5 рази, лінії першого плану дорівнюють висоті.
Прямокутний (асиметричний). Центр цього трикутника відсунений на край посуду, він має тільки одну горизонталь, яка дорівнює 1/3 вертикалі. Лінія першого плану – ½ горизонталі.
Усі види каскадів будують у високому посуді. Вони можуть бути верх падаючим або низ падаючим. Висота каскаду в 2-2,5 рази менша від висоти посуди, а довжина або дорівнює, або перевищує висоту посуду.
Об’ємність. Пропорції.
Квіти та гілки в букеті повинні створювати враження об'ємності, багатоплановості, потрібно уникати розташування головок квітів в одній площині. Такий букет дасть можливість бачити тільки перший ряд квітів.
При складанні композиції важливу роль відіграє співрозмірність - визначення відношення частин між собою і цілим, в даному випадку між висотою чи діаметром вази, квітів над нею і всієї композиції в цілому.
При складанні композицій дотримуються пропорцій за правилом “золотого січення”. Воно полягає в тому, що менша частина в композиції відноситься до більшої частини, як більша до цілої. Це правило в аранжуванні називають “правилом 3 : 5 : 8”(мал.3), що означає: в композиції висотою 8 частин 3 частини складає висота вази, а 5 частин – висота квітів над нею.
Ці співвідношення можна розписати так:
висота букету: висота вази – 5:3
ширина букету: ширина вази – 5:3
загальна висота: висота вази – 8:5.
Якщо для композиції використовують низьку вазу, то замість її висоти в співвідношенні бере участь діаметр. При такій пропорції композиція найлегше сприймається, бо людське око витрачає найменьше зусиль на її сприйняття.
Мал. 3 Класична пропорція “золотий перетин”
Ритм. Глибина композиції.
Повтор або чергування елементів композиції називають ритмом. Він виникає в наслідок взаємодії ритмічних елементів – акцентів та інтервалів. Акцент – це головний елемент композиції, який повторюється (квіти виразної форми, яскравий колір); інтервал – просторовий проміжок між ритмічними акцентами. Акцент чергується з інтервалом, тому при їх частому повторі виникає ритмічний ряд. Він може бути ланцюжковим або шаховим. При ланцюжковому ритмічному ряду елементи розташовуються почергово один за одним. Вони не повинні перекривати один одного. Для цього в композиції використовують рослини з різною висотою стебла. У шаховому ритмічному ряду елементи чергуються в шаховому порядку, не перекриваючи один одного. Різною висотою рослин надається глибина композиції.
Асиметрія форми акценту та невеликий інтервал збільшують динаміку в ряду, а симетрія та більші інтервали її зменшують.
Ритм в композиції виділяє головне, послаблює значення допоміжного, робить її динамічною або статичною.
Колір. Фон композицій.
Сприйняття людьми флористичної роботи та враження, яка ця робота залишає про себе, в кінцевому результаті залежить від її кольорової гами. Вміння використовувати кольори необхідне всім, хто займається аранжуванням – складанням квіткових композицій, букетів.
По відношенню кольорів один до одного існують певні закономірності та правила. Усі кольори поділяють на дві групи: ахроматичні та хроматичні ( в перекладі з грецького слово “хрома” озн. “колір”). До ахроматичних відносяться чорний, білий та всі відтінки сірого (від світлого до темного), а хроматичні кольори - це всі інші.
Хроматичні кольори поділяють на: теплі або активні – червоні, оранжеві, жовті – вони нагадують вогонь, сонце виступають вперед і наближають простір; холодні або пасивні – синій, блакитний, фіолетовий – вони асоціюються із льодом, снігом, місячним сяйвом відступають на задній план та віддаляють простір. Перехід від теплих до холодних тонів є нейтральний - зелений колір. Він відіграє важливу роль в аранжуванні квітів. Поєднання його з жовтим кольором дає теплий жовто-зелений тон, а з синім – холодний синьо зелений тон .
Освітлення природне або штучне, може змінювати кольорові властивості. Так, зранку, або в ясну погоду, кольори світліші та яскравіші, надвечір вони темнішають, а в похмуру погоду – тускніють. При електричному освітленні кольори здаються теплими, при лампах денного освітлення всі кольори стають холодними.
Фон є важливим фактором при створенні флористичної роботи. Він впливає на кольорову гаму, за рахунок фону можна підкреслити красу окремого елементу або, навпаки, приховати певні недоліки. Вдалими вважаються сірі, білі та чорні фони. Також для фону підходять вироби з лози, соломи, дерев’яні, скляні панелі. На білому фоні білі квіти втрачають свою яскравість, а на чорному – навпаки. Шикарна композиція загубиться у барвистій вазі або, скажімо, на строкатих шпалерах. Невдало обраний фон може зіпсувати навіть дуже вишукану роботу.