Сучасна інформаційна економіка зосереджена в значній мірі в межах трьох типів науково-виробничих центрів: технопарків, міст науки і технополісів. Технопарки (їх у світі на початку 90-х рр.. Налічувалося близько 250) а основній своїй масі мають дослідно-виробничу спрямованість, тобто їх «родзинка» – експериментальне, дрібносерійне виробництво. Технопарки отримали великий розвиток в Західній Європі, де вони відіграють важливу роль у модернізації промисловості. Містами науки називають спеціально побудовані центри для наукових досліджень. У Росії їх прийнято називати Академмістечку.
Технополіси – японський винахід. У країні була розроблена концепція їх створення та механізму функціонування. У Японії планується створити майже два десятки технополісів, причому вартість кожного з них 1-3 млрд. дол Японська концепція технополісів базується на «трьох китах» По перше, технополіс повинен являти собою «місто сад», тобто місто з екологічно сприятливою обстановкою і зручний для його жителів (як пишуть самі японці: «… зручні для життя райони з культурним і рекреаційним потенціалом»). По-друге, технополіс повинен стати справжнім «царством нових технологій». По-третє, необхідно наявність готового до ризику капіталу.