Проектна технологія виникла у 20-х роках ХХ століття як метод проектів. Засновником цієї технології вважається Джон Дьюї, який запропонував організацію навчання на основі запровадження "методу проблем". Як один із яскравих представників реалізації педоцентричної концепції він пропагував навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях.
Представлена технологія має багато спільного з запропонованою приблизно в той же час дослідницькою технологією. Так само, як і у випадку з дослідницькою технологією, проектна технологія мала низку суттєвих недоліків та ускладнень іще на етапі її запровадження. Так, надзвичайно складно сформувати особистісну зацікавленість учня у здобутті знань, бачення ним перспективи де і вони можуть знадобитись у житті. Зазначені "проблеми" мали бути з реального життя, знайомими та значущими для дитини, а для їх розв'язання необхідно було здобути й застосувати відповідні знання.
В. Кілпатрик удосконалив систему роботи над проектами й запропонував таку класифікацію проектів:
створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний із трудовою діяльністю: доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю;
споживчий (його метою є споживання в найширшому розумінні, охоплюючий розваги) – підготовка екскурсій, розробка й надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інформаційні послуги), проекти розв'язання проблем життєзабезпечення табору;
проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);
дослідницький – дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем (що, зазвичай, поєднуються з дискусійними формами роботи);
проект-вправа (проекти навчання та тренування для оволодіння певними навичками).
Роботою над проектом передбачається усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробка організаційного плану, робота за планом, підбиття підсумків у письмовому звіті.
Концептуальні положення
Реалізація проектної технології є одним із яскравих прикладів особистісно орієнтованого навчання. Організація проектної діяльності орієнтована насамперед на самостійну діяльність учнів, що може здійснюватись у межах індивідуальної, парної або групової упродовж визначеного терміну.
Проектною діяльністю передбачається розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми з запровадження різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки.
Успіх цієї технології обумовлюється запропонованим іще на початку ХХ століття правилом, що результати виконання проектів мають бути "відчутні": У разі розв’язання теоретичної проблеми результатом є конкретне її рішення, а в разі практичної проблеми – конкретний результат. У будь-якому випадку впровадженням проектної технології передбачаються дії щодо стимулювання інтересу учнів до певних проблем, і володіння визначеною сумою знань та завдяки проектній діяльності, розв'язання однієї або цілої низки проблем, розкриття практичної цінності здобутих знань. Це дає можливість здійснити поступовий перехід від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючись необхідного їх балансу на кожному етапі навчання.
Мета й завдання технології
Мета – створення педагогом умов для набуття учнем індивідуального досвіду проектної діяльності.
Відповідно до поставленої мети на сучасному етапі запровадження в навчальний процес проектної технології визначається низка специфічних завдань:
Навчити учнів здобувати знання самостійно, уміти застосувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.
Сприяти виробленню учнем комунікативних навичок, тобто здатності працювати в різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника).
Розширити коло спілкування, ознайомити з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
Виробити вміння запроваджувати дослідницькі прийоми: збирати необхідну інформацію, аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти доходити висновків.
Зміст технології
Із упровадженням проектної технології вирішується ціла низка дидактичних, виховних і розвивальних завдань різних рівнів: розвиток пізнавальних здібностей, формування вмінь керувати своєю навчальною діяльністю, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, комунікації.
Основними вимогами проектної технології є такі:
наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;
практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
структурування змістовної частини проекту (із приведенням поетапних результатів);
запровадження дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають із неї, висунення гіпотези їх вирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування висновків.
Отже, у підготовчій роботі до реалізації проектної технології вчитель повинен послідовно пересвідчитись, що пропонована ним проектна діяльність відповідатиме всім зазначеним вимогам і лише після цього переходити до реалізації задуму на практиці, працюючи з конкретним класом чи окремими учнями.