Існує багато технологій, за допомогою яких можна організувати ранній розвиток дитини. Кожна з них спрямована на вдосконалення того чи іншого вміння або навички, розвитку психічних процесів.
Ми розглянемо найпопулярніші способи раннього розвитку дитини
- Методика італійського педагога Марії Монтессорі
Набула популярності ще у середині ХХ століття і досі є однією із найпоширеніших у сучасній системі виховання. Основа розвитку дитини тут полягає у роботі над індивідуальними вміннями малюка та спрямована підготувати дитину до реального життя в усіх його аспектах.
М. Монтессорі в своїй педагогіці надає дитині автономність, тобто можливість самостійно досліджувати навколишній світ. Її технологія спрямована на розвиток інтелекту дитини. Створивши відповідне середовище і відповідний дидактичний матеріал, вона спрямувала пізнавальний інтерес дитини в потрібному напрямку. Таке середовище поділене на зони, де дитина сама обирає чим їй зайнятися. Дорослий лише спостерігає за нею, певним чином спрямовує її.
В основі цього методу лежить кілька правил:
- По-перше, головне у вихованні – це свобода дитини у всіх аспектах її зростання.
- По-друге, кожна дитина повинна бути самостійною. Роль батьків тут зводиться до можливості лише підштовхнути малюка в правильному напрямку. При цьому, батьки не можуть критикувати дитину, порівнювати з іншими дітьми чи карати.
- По-третє, будь-яке навчання має бути підлаштованим під індивідуальні потреби та можливості дитини, адже кожна дитина особлива, і потребує особливого підходу. Тут же методика Монтессорі спрямована на розвиток індивідуальних талантів дитини.
Дидактичні матеріали для розвитку дитини за системою М.Монтессорі
http://www.babyroomblog.ru/wp/materyal_montessor.html – виготовлення матеріалу своїми руками.
Матеріал до вправ практичного життя призначений для навчання та виховання дітей різного віку. Частина вправ у практичному житті взята безпосередньо із щоденних домашніх справ.
Працюючи з матеріалами зони практичного життя, дитина навчається:
- самостійно піклуватись про себе (мити руки, вмиватися, вдягатись і роздягатись),
- піклуватись про навколишнє середовище, про приміщення в якому вона знаходиться (мити стіл, підмітати, витирати пил),
- поводитись у суспільстві (звертатись до людини, вислуховувати співрозмовника, не перебиваючи його, запитувати чи відповідати на запитання, допомагати іншому),
- координувати свої рухи (ходити лінією і виконувати вправи у тиші).
Успішне виконання вправ у практичній зоні є запорукою осмисленої праці з матеріалами інших зон, зокрема сенсорної, мовної, математичної та зони космічного виховання.
Сенсорні матеріали Марії Монстессорі побудовані таким чином, щоб розвивати окремі сфери відчуттів.
1. Матеріали для розвитку зору:
-
матеріали для розрізнення розмірів і розвитку окоміру (Циліндри-втулки, Рожева вежа, Коричнева драбина, Червоні штанги);
-
матеріали для розрізнення кольорів і їх відтінків (Кольорові таблички);
-
матеріали для розрізнення форми плоских фігур (Геометричний комод);
-
матеріали для розрізнення розмірів і форм плоских фігур і просторових тіл (Біологічний комод, Конструктивні трикутники, Таблиця Піфагора, Кольорові циліндри, Накладні геометричні фігури, Біномінальний і Триномінальний куби).
2. Матеріали для розвитку смаку (Смакові баночки).
3. Матеріали для розвитку нюху (Коробочки із запахами).
4. Матеріали для розвитку баричного відчуття (Вагові таблички).
5. Матеріали для розвитку стереогностичного відчуття (Геометричні тіла, Сортування, Чарівний мішечок).
6. Матеріали для розвитку тактильного відчуття (Дошки для ощупування, Шершаві таблички, Тканини).
7. Матеріали для розвитку термічного відчуття (Теплові пляшечки, Теплові таблички).
8. Матеріали для розвитку слуху (Шумові коробочки, Дзвоники).
Кожний матеріал, який використовується для сенсорного виховання, має єдину властивість, якою відрізняються його складові: вагу, колір, форму тощо.
Математичний матеріал М.Монтессорі в залежності від призначення поділяється на чотири групи:
-
До першої групи належать такі математичні матеріали як: червоно-сині числові штанги, вежа з різнокольорових перлів, цифри-шершавчики, ящики з веретенцями, чіпси та цифри, арифметичні знаки тощо.
-
Другу групу математичних матеріалів складає "Золотий матеріал", який ознайомлює дитину з кількостями, що виражені одиницями-перлинками, стержнями-десятками, квадратами-сотнями та кубами-тисячами, ланцюг сотні, таблиці з цифрами від 1 до 1000 і далі.
-
Третя група математичних матеріалів - послідовний рахунок до однієї тисячі. Основним матеріалом даної групи є "Дошки Сегена" – відомий в психології тестовий матеріал, який М.Монтессорі запропонувала дітям як дидактичний, із супроводжуючим їх набором стрижнів з кольорових і "золотих намистин", набір "квадратних" і "кубічних" ланцюжків, що відповідають квадратам і кубам чисел від одиниці до десяти, до ланцюжків додаються стрілки з числами.
-
Четверта група математичних матеріалів містить таблиці додавання, віднімання, множення та ділення (кожній серії наданий певний колір: додаванню - червоний, множенню - жовтий, відніманню - зелений, діленню - синій) та контрольні порожні карти.
Вивчення рідної мови забезпечує середовище, в яке діти потрапляють в школі М.Монтессорі, де їм пропонується цілий комплекс видів діяльності, який створює сприятливі можливості розвиватися в усіх напрямках - від поповнення словникового запасу шляхом уміння уважно слухати звуки та уважно дивитись, щоб виявити схожість та відмінність між предметами та зображеннями, до літературної творчості.
Космічне виховання – високодуховний курс, тому що сприяє вихованню не лише розуму, але й душі. «Космічне виховання» – інтегрований предмет, який допомагає дитині зрозуміти взаємозв'язок між окремими науками: астрономією, хімією, фізикою тощо, які є лише деталями єдиного цілого. У процесі роботи з космічним матеріалом дитина запам'ятовує своє ім'я, прізвище, день свого народження, знає назву частин тіла людини, тварини, знає назви континентів, деяких країн, країни, міста, де вона мешкає, може показати їх на мапі, називає свою адресу, планети і сузір'я тощо.
Безперечно, дана система актуальна і в наш час, але виникають сумніви з приводу її застосування, наприклад, з дитиною з розладами аутичного спектру, оскільки така дитина може ще більше замкнутись в собі. Також дана технологія розрахована на розвиток аналітичних здібностей, логіки, моторики, тобто лівої півкулі мозку, але творчі здібності за які відповідає права півкуля практично не розвиваються
ТРВЗ — теорія розв'язання винахідницьких завдань, яка ефективно сприяє розвиткові технічної творчості загалом і творчої особистості зокрема. Створена вона в 1946 р. російським ученим-дослідником, письменником-фантастом Генріхом Альтшуллером.
Г. Альтшуллер наводить такий приклад нестандартного мислення. "Страшне" завдання, від якого усі зазвичай відмовляються, не вважаючи себе фахівцями: "Припустимо, 300 електронів повинні були декількома групами перейти з одного енергетичного рівня на інший. Але квантовий перехід здійснився кількістю груп на дві менше, тому в кожну групу увійшло на 5 електронів більше. Яке число електронних груп?"
Завдання ж із формулюванням: "Для перевезення 300 дітей було замовлено декілька автобусів, але оскільки до призначеного терміну два автобуси не прибули, в кожен автобус посадили на 5 дітей більше, ніж передбачалося. Скільки автобусів було замовлено"? - розв'язувалося без утруднень.
На думку Альтшуллера усі творчі завдання поділяються на 5 рівнів. Ефективним прийомом розв'язання винахідницьких завдань є переведення їх з вищих рівнів на нижчі.
Отже, на відміну від інших методик, які становлять сукупність окремих прийомів, ТРВЗ є цілісною, самодостатньою технологією, послуговуючись якою можна розв´язувати проблеми будь-якої складності.
- Система виховання та навчання родини Нікітіних
Метод, розроблений Борисом і Оленою Нікітіними та випробуваний на власних дітях - це система, яка органічно поєднує в собі естетичний і інтелектуальний розвиток із трудовим вихованням і фізкультурою. Значною частиною цієї системи є розвивальні ігри, які сприяють розвитку логіки, математичної й просторової уяви, конструкторських та інших здібностей.
Нікітіни розробили спеціальні розвиваючі ігри для дітей. Для їх проведення потрібні кубики, квадратики, цеглинки, деталі конструкторів тощо. Такі ігри навчають дітей критичного мислення, аналізу, логіки і креативності.
Основні принципи, які були вироблені Нікітіними у процесі життя, у спілкуванні з дітьми:
Збалансованість виховного впливу, уникання двох полюсів:
- гіперопіки (прагнення максимально зайняти та розважити дитину, в результаті чого у дитини не залишатиметься часу для самостійної діяльності та вільного часу);
- байдужості (спілкування з дитиною зводиться тільки до її обслуговування – нагодувати, одягнути, вкласти спати).
Базові принципи виховання у сім’ї Нікітіних
Основою системи Нікітіних можна вважати її природність та інтуїтивність.
• Мінімум медичного втручання в природний процес вагітності і пологів, «повернення до природи», обов'язкове грудне вигодовування з перших хвилин життя. Відповідальність за здоров’я дітей з лікарів переходить насамперед на батьків — на їх вдумливе, уважне, свідоме ставлення до батьківства. Медики повинні брати участь лише як помічники, які володіють спеціальними знаннями.
• Відсутність насилля та примусу, свобода творчості дітей у заняттях: ніяких спеціальних тренувань, зарядок, уроків, а вільне поєднання спортивних занять з усіма іншими видами діяльності за бажанням дітей.
• Природна фізична культура тіла: мінімум одягу і всього «неприродного» — мазей, притирань, ліків та ін., максимальний доступ до природи, спорт і фізкультура з раннього віку. Тому в себе вдома діти Нікітіних і їх послідовників виглядали як Мауглі: босі, в одних трусиках, чіпкі, спритні, сильні, швидкі. Культура фізичного тіла входила в життя дітей природно, без примусу: прості і доступні спортивні снаряди в будинку, спільні спортивні ігри та заняття з батьком, його зацікавленість і підтримка в цьому напрямку. Сюди ж можна віднести і так зване «загартовування» — легкий одяг, обливання холодною водою, ходіння босоніж по снігу тощо; скромне і просте харчування (тут діяв і принцип «Хочеш – їж, не хочеш – не їж, але ніяких перекусів до наступного прийому їжі»). Істотно тут те, що діти, в загальному, просто робили те саме, що робили і батьки.
• «Ранній початок» — той самий «запуск» різноманітних здібностей, які, на тверде переконання Б. Нікітіна, в достатку закладені в кожній дитині від народження. Причому в ранньому віці вони настільки пов'язані між собою, що чим раніше малюк починає повзати, ходити, плавати і досліджувати, тим активніше розвивається у нього свідомість і, відповідно, інтелектуальні здібності. Нікітін вважав, що потрібно створити дуже насичене домашнє середовище, і дитина буде навчатися всього просто, як навчається дихати, — в будинку повинна бути майстерня, спортзал, бібліотека і т.п. Батькам же треба уважно, без насильства і тиску, допомагати дитині розвиватися і рухатися вперед.
• Ранній інтелектуальний розвиток. Б. Нікітін був переконаний, що сучасні йому дитячий садок і школа знищували творче начало в людині. Тому він і намагався, по-перше, дати максимум до школи, а по-друге, зменшити період перебування дитини в школі до мінімуму. Читання в 2-4 роки, велика бібліотека, створені Нікітіним різноманітні «розвиваючі ігри», географічні карти, таблиця Менделєєва, математичні таблиці та ін. на стінах дитячої — ось домашня підготовка до школи.
• Сила, спритність та... обережність. У той час, коли діти Нікітіних робили свої перші кроки, ті майже не страхували їх. Відповідно дитина, звикаючи опиратися лише на власні сили, навчалася вправно ходити, падати і відчувати своє тіло.
• Широка сфера діяльності. Нікітіни помітили, що діти бажали працювати не з іграшками (які швидко ставали нудними), а з побутовими домашніми предметами, які використовували дорослі: кухонне, письмове та швейне приладдя, інструменти і прилади. Тому батьки дозволяли «поринути» в дорослий світ і подосліджувати його неіграшкові якості. Цей принцип самостійності був у сім’ї Нікітіних дуже важливим, та батьки вимагали, щоб усі речі опісля клали на місце. Брати можна було будь-що, окрім двох винятків: чужих і цінних речей (наприклад, побутову техніку, яка через незнання дітей могла зіпсуватися).
• Розвиваючі ігри. Б. Нікітін являється й автором незвичного дидактичного матеріалу — розвиваючих ігор: «Склади візерунок», «Склади квадрат», «Рамки і вкладки», «Унікуб» тощо.
Мета розвиваючих ігор Нікітіних: розвиток уваги, зорової пам’яті, довільності (уміння грати за правилами і виконувати інструкції), просторового мислення та уяви, словесно-логічного мислення, наочно-образного мислення, здатнісь до комбінування творчих здібностей, сформованості сенсорних еталонів кольору, розміру та форми, сприйняття.
Приклади ігор, які можна проводити з дошкільнятами
«Склади квадрат»
Для цієї гри застосовують розрізані на різні частини квадрати. Залежно від рівня складності, квадрат складається із 2—3, 4—5 або 6—7 частин (3 рівня складності).
Мета: закріпити уявлення про геометричні фігури, колір, розмір, кількість, на практиці засвоїти поняття «частина» і «ціле», розвиток уваги, зорової пам’яті.
Хід гри: Етап 1. розглянути і назвати фігуру.
Етап 2. назвати колір фігури.
Етап 3: полічити частини квадрата.
Етап 4: роздивитися кожну частину, визначити її розмір і місце у квадраті.
Етап 5: із частин скласти цілу фігуру.
Етап 6: перевірити за зразком.
«Дроби»
Мета: засвоєння поняття «більше» і «менше», продовжувати формувати сенсорні еталони кольору, розміру та форми, розвиток уваги, зорової пам’яті, просторового мислення та уяви, наочно-образного мислення.
Хід гри: найпростіший варіант гри передбачає колірне сортування. Різнокольорові частини всіх кіл висипаються на стіл, дитина знаходить частини одного кольору і розкладає їх по купках. Після цього з кожної купки деталей дитина збирає коло і укладає його в рамку.
Коли малюк добре засвоїть цю навичку, завдання можна ускладнювати: збирати кола з однієї половинки і двох четвертинок, з четвертинок, з деталей тільки певних кольорів і так далі.
Також можна запропонувати для проведення з дітьми дошкільного віку такі ігри Нікітіних:
• «Унікуб»
• «Кубики для всіх»;
• «Цеглинки»;
• «Склади візерунок»;
Переваги системи
Діти формують стійкий до багатьох захворювань імунітет. Навіть якщо організм вражає інфекція або вірус, він набагато швидше, без ускладнень впорається з цим.
Діти допитливі, прагнуть до чогось нового, хочуть отримати нові знання.
Діти завжди готові до будь-яких життєвих труднощів, не бояться помилитися, швидше знаходять правильний вихід з будь-якої ситуації.
Інтелектуально розвинені і культурно освічені діти.
Помилки виховання
Ці недоліки скоріше відносяться саме до їхньої сім’ї та обумовлені занадто великою захопленістю власною системою.
Зосередженість на дітях. Незважаючи на те, що і Олена, і Борис працювали – решту часу вони присвячували тільки дітям. Сім’я Нікітіних жила в штучно-ізольованому світі. Все життя було зосереджене лише у їхній маленькій квартирці. Діти не відвідували дитячий садок – Нікітіни не хотіли, щоб ті проводили весь день в незнайомому місці. У школі вони були набагато молодші та розвинутіші за своїх однокласників, тому не мали друзів. В результаті діти почувалися чужинцями у суспільстві.
У сім’ї Нікітіних були зміщені функції чоловіка і жінки. Розв’язанням багатьох проблем займалася Олена, вона була лідером.
Серйозне життя часом підмінялося грою. У Нікітіних була майстерня. Діти бавилися в ній з інструментами та верстатами, але у них не було справжньої справи або завдання, наприклад, зробити свою табуретку, полицю тощо.
Нікітіни надмірну увагу приділяли розвитку фізичних можливостей, творчого інтелекту, трудових навичок, а інші напрямки виховання не акцентувалися.
Діти в родині Нікітіних займалися тільки тим, що їм самим було цікаво, легко. І співвідношення «хочу» і «треба» сильно переважувало у бік першого. Тому, якщо щось дітям Нікітіних не подобалося або було для них важко – вони цього уникали. Коли закладений в сім’ї багаж знань закінчився і треба було вчитися і працювати, щоб здобувати знання – нікому цього робити не хотілося. Дітям, які не звикли до дисципліни, не подобалося ходити до школи – і мама залишала їх вдома.
Сім’я Нікітіних жила під пильним наглядом громадськості: у їхньому будинку майже постійно були присутні сторонні люди – гості, лікарі, педагоги, журналісти, дослідники їхнього досвіду. При цьому у кожного відвідувача було своє бачення системи – від доброзичливо-позитивного до агресивно-звинувачувального. А сім’я і дім – це фортеця, це особисте.
Багато хто вважав, що діти Нікітіних виростуть геніями, що володіють надможливостями. Але самі Олена і Борис не раз підкреслювали, що виховували не «вундеркіндів», а самостійних людей, здатних заступитися за себе і відповісти «ні». Діти Нікітіних були обдаровані, інтелігентні, виховані в прагненні досягати мети. Всі вони відбулися у дорослому житті – кожен з них є фахівцем у своїй галузі. У всіх є міцні сім’ї і, як мінімум, двоє дітей.
Правила проведення занятть за методикою Нікітіних:
https://www.youtube.com/watch?v=4KCjDj5gznw&t=337s
Приклад проведення заняття за методикою Нікітіних:
https://www.youtube.com/watch?v=mXBAf7oqqak
-
Технологія раннього навчання Глена Домана
|
Технологія навчання дітей читанню
Дана технологія принципово відрізняється від загальноприйнятої. Називаючи дитину "лінгвістичним генієм", Г.Доман переконаний, що її потрібно вчити читати не за буквами і складами, а відразу словами, оскільки це значно простіше і доступніше для дітей будь-якого віку, починаючи з 6-8 місяців. Це означає, що дитина може навчитися читати (про себе) раніше, ніж говорити. Ця технологія придатна і для навчання читання дітей іноземними мовами. Як свідчать дослідження Г. Домана, дитина запам'ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12-15 разів. Протягом 5-6 днів дитині показують набори слів (по п'ять у кожному), починаючи з одного набору і поступово збільшуючи їх кількість до п'яти. Кожний із них показують дитині тричі на день протягом 5 днів. За день проводять 15 занять з інтервалом не менше півгодини. Далі у кожному наборі щодня замінюють одне слово на нове. Дитина будь-якого віку, навчаючись читати, долає 5 етапів, на яких об'єктами її уваги є:
Перші 15 слів, які пропонують дитині для читання, мають бути зрозумілими і приємними для неї. Як правило, це її ім'я, імена родичів, назви улюблених продуктів і видів діяльності, предметів домашнього побуту, потім дають слова, які позначають частини тіла, елементи будинку і домашньої обстановки, продукти харчування. Наступні групи слів містять дієслова. Кожне нове слово супроводжується демонстрацією дії, яку воно позначає. Пізніше пропонують прикметники. Технологія навчання дітей математики
Її застосовують у ранньому віці (2,5-3 років), оскільки вона дає змогу навчити мозок дитини розрізняти кількість і, як наслідок, усі обчислювання здійснювати як операції з множинами, за рахунок чого досягається її швидкість. Навчання дітей математики передбачає 5 етапів:
Суть технології Г. Домана найчіткіше окреслює перший етап. Для упізнавання кількості виготовляють комплект карток з червоними кружальцями, від 1 до 100. Навчання починають з карток, на яких нанесені кружальця від 1 до 5. Дитині тричі на день послідовно показують картки з кількістю кружалець від 1 до 5 і називають відповідне число. Наступного дня проводять три заняття з першим комплектом, додаючи ще один комплект – з картками від 6 до 10. Його також показують тричі на день. Перед кожним наступним показом картки перетасовують, щоб їх послідовність була непередбачуваною. З першими двома комплектами заняття проводять 5 днів. З шостого в кожному комплекті щоденно одну картку змінюють на нову. Приблизно за 50 днів дитина запам'ятовує усі картки і відрізняє одну від одної. Відтоді вона може сприймати те, що дорослий може лише бачити. Після ознайомлення з числами та їх записом у мозку дитини виникає бачення відповідної кількості кружалець, тобто вона здатна бачити відповідну множину, що дає змогу швидко здійснювати будь-які математичні обчислювання. Ця здатність є основою особливих математичних здібностей. Технологія формування у дітей енциклопедичних знань
Суть її полягає у збагаченні розуму дитини різноманітними фактами, які Г. Доман називає "бітами знань". На картки 30х30 см. наносять малюнки, схеми, ілюстрації, фотографії. На зворотному боці кожної картки розміщують пояснювальний текст, який зачитує дорослий. Щоб зробити інформацію доступнішою для вивчення дитиною, усі галузі знань Г. Доман поділив на 10 розділів:
Кожний розділ знання поділено на підрозділи (категорії). Для зручності розподілу і вивчення матеріалу кожну категорію розбито на комплекти з 10 карток-бітів із найменуванням кожного біта на звороті. Пояснювальний текст, що характеризує конкретний біт, має відповідати таким вимогам:
Г. Доман рекомендує розпочинати ознайомлення з бітами знань представленням 5 різних категорій, кожна з яких містить 5 бітів знань. У перші дні слід повторювати: "Це комаха (назва)". Згодом можна вимовляти лише найменування бітів, оскільки діти дуже швидко засвоюють правила. Кожну категорію потрібно повторювати не менше 3 разів на день. Поступово їх кількість збільшують до 10 на день, прискорюють темп їх показу (на кожну категорію — не більше 10 секунд). Після цього в кожній категорії один біт замінюють на новий. Видалені картки кладуть у картотеку. "Життєвий цикл" одного біта – 30 демонстрацій, тобто його показують тричі на день протягом 10 днів. |
Таким чином, користуючись здатністю дитини до фотографічного сприйняття та запам’ятовування великих обсягів інформації Г. Доман розробив власну унікальну технологію раннього навчання, що відрізняється від традиційних підходів, які тривалий час розроблялись у педагогічній науці і практиці.
|
Позитивне Ця технологія є унікальним методом, який дозволяє розвивати здібності дитини на ранньому етапі і надання дітям необмежених можливостей в житті. А здійснення цієї мети буде визначатися тим, що вибере для себе дитина. Негативне • Пасивне сприйняття інформації дитиною. • Відсутність зв'язку з іншими дітьми у групі. • Трудомістка техніка для батьків: величезна кількість карток, значний час, витрати. • Немає мовленнєвої практики. • Дитина не навчається аналізувати та упорядковувати інформацію. |
Приклад карток для навчання дітей читанню створених мною
- Технології раннього навчання Миколи Зайцева
|
У розробленій М. Зайцевим технології навчання читання використовується суто дитячий засіб пізнання світу – кубики. Принциповим положенням технології є одночасний розвиток мовлення дітей із навчанням їх читання. За такого підходу читання розглядається не як передумова "прискореного розвитку", а як процес оволодіння новою мовною реальністю – письмовим мовленням. Особливості змісту педагогічної технології М. Зайцева Технологією раннього навчання М. Зайцева передбачається два напрями свого застосування. По-перше, вона спрямована на опанування грамоти. По-друге – на математичний розвиток дітей. Технологією навчання грамоти пропонується шлях від письма кубиками до читання. Свого часу цей метод запропонувала й розробила М. Монтессорі. Ріднить педагогічну технологію М. Зайцева з цим методом відмова від фонемного принципу навчання читання, замість якого пропонується складовий. М. Зайцев посилається на здобутки М. Монтессорі й у методиці формування елементарних математичних уявлень (математичний посібник "Столик"), умінь виконувати складні математичні операції без перевантаження й виснаження.
Гра-посібник "Кубики Зайцева" містить 52 картонки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці та методичні коментарі. Кубики поділяють за різними критеріями: кольоровими ознаками (колір, поєднання кольорів, одно-, двобуквені склади з буквами трьох кольорів). За кольором кубики розпізнають, послуговуючись такою схемою: "золотий", "залізний", "дерев'яний", білий. За поєднанням кольорів: "залізно-золотий", "дерев'яно-золотий", "залізно-дерев'яний"; за об'ємом кубики поділяють на великі й маленькі, великі подвійні (склеєні один із одним), маленькі подвійні; за звучанням наповнювача (кубики Зайцева, що звучать): "золоті", "залізні", "дерев'яні", "залізно-дерев'яні", беззвучні; за вібрацією наповнювача, що сприймається пальцями руки, яка тримає кубик; за вагою; за поєднаннями ознак. Склади розташовують у таблиці, зіставляючи та співвідносячи їх за дзвінкістю, глухістю, твердістю, м'якістю. Навчання читання за кубиками М. Зайцева здійснюється в три етапи 1. Ознайомлення з кубиками й таблицями, вивчення складів. Його метою є ознайомлення дітей із кубиками й таблицями, навчання їх розрізняти кубики за кольором і звучанням, називати склади на кубиках, віднаходити й називати склади в таблицях. Для кожного кубика існує стовпчик або рядок у таблицях. Працюючи з кубиками, діти переходять до роботи з таблицями й за допомогою указки віднаходять потрібні сполучення.
У пошуках необхідного складу вони встигають перебрати й запам'ятати десятки сполучень. На цьому етапі діти виконують такі ігрові вправи:
2. Читання одного слова. Дітям, які вже вміють викладати з кубиків різні слова, пропонують складові картки (написані яскравим великим шрифтом). Ігри на цьому етапі ускладнюються. Вони починають потребувати не тільки зацікавленості, а й їх самоорганізації. 3 Читання тексту, ігри-тексти з кубиками. На цьому етапі відбувається закріплення вмінь читати окремі слова, слова в реченнях і відтворювати суть прочитаного. На цьому етапі пропонуються ігри з картками, ігри-головоломки з кубиками й робота з текстом: "Добери потрібний колір", "Добери потрібне слово", "Який предмет я загадала? ", "Віднайди продовження слова" тощо. Отже, розвивальний ефект технології навчання читання досягається завдяки складовому, а не фонемному принципу навчання; поєднанню навчання зі співами; залученню всіх видів пам'яті; максимальній наочності. Цей підхід реалізується й у формуванні в дітей елементарних математичних уявлень. Гра-посібник "Столик" ("Мільярдер") зорієнтована на математичний розвиток дітей. Вона базується на використанні двох наборів картонних смуг (числових стрічок) завдовжки 65 см по 10 шт. у кожному, із рядами чисел: від 0 до 9, від 10 до 19... від 90 до 99, завширшки від 6 до 23 см (ширина смуги збільшується зі збільшенням значення числового ряду). Відмінність наборів полягає в тому, що в одному десяток представлений пірамідкою з кружечків, набраних як 4 + 3 + 2 + 1, а в іншому – двома рядами квадратиків 5 + 5. Застосовують і дві таблиці – зелену, що ознайомлює з уживанням знаків " + ", "-", " = " на елементарних арифметичних прикладах; і червону, що допомагає дитині зрозуміти математичні дії множення й ділення. |
|
Позитивні сторони методики
Негативні сторони методики
|
- Технологія фізичного виховання дітей М. Єфименка «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей»
|
Провідні ідеї технології |
|
|
Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави. В програму входять різні форми фізичного виховання дітей: фізкультпауза, фізкультхвилинка, гімнастика пробудження, горизонтальний пластичний балет, цікаві фізкультурні заняття – сценарії на основі тематичних ігор.
|
Приклад заняття за технологією М. М. Єфименка
«Казка про лісову країну»
Мета заняття: удосконалювати рухові вміння дітей
Навчальні: продовжувати вчити дітей зберігати стійку рівновагу і правильну поставу при ходьбі по обмеженій площі; удосконалювати стрибки на обох ногах через предмет, регулювати силу відштовхування, вміння м’яко приземлятися.
Розвиваючі: розвивати координацію рухів, гнучкості, спритності, уяви.
Корекційно – профілактичні (оздоровчі): зміцнювати групи м'язів, які сприяють формуванню правильної постави стоп.
Виховні: виховувати цікавість до занять з фізкультури, прищеплювати дітям якості – сміливість, дружбу, взаємодопомогу, привчати діяти спільно.
Хід заняття
Вихователь: Одного гарного дня сонце закрили хмарки, але його промінці намагалися пробитися крізь них і принести світло й тепло в казкову лісову країну. На всі лісові стежинки й трави падали буро-золотаві листочки. Де не глянь – скрізь кольористий килим. Метушні майже нема: лише тиша й прохолода. Ось так і жила собі дружна лісова родина….
Тоненькі витончені віти берізки грайливо вітались одна з одною, ніби розповідаючи останні новини…
Вправа № 1 «Вітання березових гілочок»
Лежачи на спині виконувати плавні рухи руками й ногами вперед.
Вихователь: Біла, наче сніг кора берізок окутувала їх своєю надійною допомогою та захистом від холодних злив та осінніх витівок…
Вправа № 2 «Надійний захист»
Лежачи на спині , згрупувавшись, виконувати перекочування з боку на бік.
Вихователь: На землю впав маленький каштанчик у колючому кожушку. Та ніяк не міг знайти собі спокою: все крутився-вертівся…
Вправа № 3 «Непосидючий каштанчик»
Повзання на животі навколо своєї осі.
Вихователь: А довга й худенька тополя тягнула вгору свої віти, насолоджуючись свіжим осіннім дощиком…
Вправа № 4 «Насолода осіннім дощиком»
Сидячи на килимку, ноги випрямлені, руки опущені. Виконувати піднімання вгору рук та ніг (злегка).
Вихователь: Тут до справ узявся вітер і загойдав деревам гілки, зриваючи з них золотаві листочки, які так неохоче падали додолу…
Вправа № 5 «Гойдання вітру»
Стоячи на низьких колінах, виконувати перехід на високі з одночасним підніманням рук вгору та опусканням їх униз.
Вихователь: Дрібні дощові краплі так рясно тупотали, що чули те всі неживі мешканці лісової родини, намагаючись підтоптувати падінню крапель…
Вправа № 6 «Тупотіння краплинок»
Ходьба на місці.
Вихователь: Та й побігли краплинки по лісових стежинках, по розгойданих деревах та пожовклих виснажених листочках. Вітер нагнав у небо хмари, які випускали на прогулянку своїх маленьких діточок-краплинок, які так швидко вирвались на волю…
Вправа № 7 «Швидкі краплинки»
Біг на місці.
Вихователь: Так весело підстрибувала дружна родина краплинок, опинившись вся разом в одній калюжці, що іноді здавалось, вони завжди чекали цієї довгожданої зустрічі…
Вправа № 8 «Веселощі родини краплинок»
Підскоки на місці на обох ногах.
Вихователь: А вітерець-пустунець влаштував їм справжній атракціон, коли гойдав їх на веселково – барвистих листочках…
Вправа № 9 «Вітряний атракціон краплинок»
Діти виконують вправу на відновлення дихання.
Вихователь: Так і жила собі дружна лісова родина: разом із краплинками, вітерцем-бешкетником, матінкою-хмаринкою. Вели свої переговори мудрі та величні дерева, а неслухняні листочки тікали від своїх батьків, літаючи по всьому простору…
А іноді вони заводили свій дружний хоровод…
Музично – рухлива гра «Дружний хоровод»
Вихователь: Ось і час вже нам повертатись до садочка, де нас із нетерпінням також чекає дружна дитяча родина. До нових зустрічей та гарних казочок!
