ТАМ, ДЕ МИ - СПРАВЖНІ...
Де ми танцюєм двоє під дощем,
Де нас цілує квітень яблунь цвітом,
Де ми заховані весни легким плащем
Від сорому, десь там, над краєм світу.
Немає меж, пройшли вже рубікон -
Повернення назад уже не буде.
Ми вінчані весни одним гріхом,
Забуті світом, долею забуті...
Де є любов, де пристрасті вогонь,
Ступити крок у прірву й полетіти.
Бо слід, залишений на тілі від долонь
І дощ холодний вже не зможе змити...
(с) Оксана Нішта
Світлина з Інтернету
