Такого звірства ще не бачив світ,
а ще не бачив стійкості такої.
У Маріуполі,де день іде за рік.,
немає ні секундочки спокою.
Там воїни неначе із граніту,
в них сила духу точно надлюдська.
Азовці наші мужні і морпіхи,
ми молимось за кожного бійця.
Синочки наші ,гордість і надія,
за кожного із вас болить душа.
А ворог,що не день,то скаженіє,
за героїзм ваш честь вам і хвала.
Стільки терпіти,слів уже немає,
людські ресурси просто на межі.
Там кожен день життя чиєсь згасає,
Благаю небо, їм допоможи.
Війна на серці залишає шрами,
в душу гіркого добавляє полину .
Боже,живими поверни їх мамам
і поверни украдену весну.
Ніна Зубенко.
