Крит (острів у складі сучасної Греції) вважають найдавнішою морською державою. Переважну частину його населення становили мінойці. Ця умовна назва, як і термін «мінойська культура», походить від імені героя стародавньої міфології – царя Міноса. Згідно з переказом, він заснував на Криті кілька міст, включаючи легендарний Кносс. Це було найважливіше місто цивілізації. Від нього в різні кінці острова вели дороги, тут збудували величезний царський палац. За легендою, на його околицях розташовувався лабіринт Дедала, де був ув’язнений син Міноса – Мінотавр (у перекладі – «бик Міноса») – напівлюдина-напівбик.
Могутність Кносса базувалася на сильному флоті. Найвищого розквіту Кносс досяг у період від 1700 до 1470 р. до н. е. Однак близько 1450 р. до н. е. його будівлі загинули, а флот, імовірно, був знищений. Учені поки що не можуть однозначно відповісти на запитання про причини загибелі міста. Припускають, що це сталося в результаті гігантської природної катастрофи, наприклад виверження вулкана. Про це свідчать сліди пожеж і руйнувань, виявлені при розкопках, а також незавершені ремісничі вироби й покинуті на полях знаряддя праці.
Досліджувати Кносс археологи розпочали на початку минулого століття. Невдовзі були виявлені руїни знаменитого царського палацу, за 5 км від сучасного адміністративного центру Криту – Іракліона. У минулому це була велична споруда з безліччю зал, розташованих на різних рівнях і сполучених коридорами та сходами. Стіни її «тронної» зали прикрашені грифонами – міфічними істотами з тулубом лева, головою орла й крильми. Але найдивнішим є те, що переходи в палаці зроблені в несподіваних місцях, а деякі коридори ведуть у глухі кути.
Учені дотепер не знають, для чого було потрібне таке складне планування. Час стійко зберігає ще одну таємницю стародавніх цивілізацій.