Сивіє літо. У полях, з туманом...
Схиляють соняхи старі чубú.
Прив'ялі трави дихають дурманом.
Якби вернути літо ТЕ, якби...
Оте, дитяче, з запахом малини,
з росою в незабудкових кущах.
Пряде павук, як спогади дитини,
свої вервечки на старих гілкàх.
...Моя бабуся... Під кущем жасмину
моїм лялькàм майструє новий стрій.
Її усмІшка... I її хустина...
А над кущем кружляє цілий рій
метеликів, жуків, комашок.
Троянда квіти на варення віддає.
На клумбі, серед маминих ромашок,
кудлатий кіт джмеля собі товче.
А я на гойдалці, що під горіхом,
у сарафані з крильцями, лечу...
Гойдаючись, немов під саму стріху,
кудись, вперед, до сонечка спішу.
Сивіє літо. Вже нема жасмину.
Бабуся з мамою лишились там...
Є тільки сум. І спогади дитини,
що в серці збереглись. Коштовний крам.
13. 06. 2021
Людмила Галінська
