Синичка
А синичка—невеличка,
горобчика сестричка !
Дуже жвава непосида—
хто ж її не знає ?!
Тоненькі сірі лапки ,
білі щічки, чорна шапка.
Мила, красива, жовтогруда,
дзвінкоголоса пташечка ,
співає цілий день веселих пісень :
тінь— тень ,зінь—зелень !
Взимку синичкам
холодно і голодно .
Вони прилітають
до вікон людей,
стукають у шибку, щебечуть,
ніби просять допомоги !
Тому, не будьте байдужими !
Зробіть годівничку ,
насипте насіння, круп,
покладіть хліба кусочок
та сала шматочок
і будете мати радість від синички—
її веселий спів — подяку !
І тепліше стане на серці і Вам, і їй !
В. Затворніцька
