Синявий лютий диха за вікном,
Насипав снігу навкруги чимало.
Вкриває землю білим він сукном,
А до весни лишилось зовсім мало.
Ще кілька кроків...Стрінуться вони,
Хто переможе в цьому ось двобої:
Поважні й сиві зимоньки сини,
А чи весни усміхнені герої?
Та що гадать? Побачимо самі,
Кому прийде пора владарювати.
Вже чути пісню лагідну, зимі
Весна співа, що поспіша до хати.
Лиш двадцять вісім кроків - і вона
Постукає у серце й озоветься.
Від сну розбудить душі всім весна,
Привітно сонцем кожному всміхнеться.
Світлана Кулинич
