Під час повномасштабної війни майже всі українці почуваються травмованими, перебуваючи у стані тривоги та стресу. Хтось отримав поранення під час окупації рашистами, хтось поховав товариша чи став свідком його загибелі, у сусідів чи знайомих зникла безвісти близька людина, а хтось не може оговтатися від страшних жахіть, які побачив чи прочитав у новинній стрічці під час війни.
Під час сильного стресу людина перестає відчувати голод, холод та втому. Тому бажано навчитися спостерігати за своїм станом і коригувати його. Якщо є можливість відпочити під час відключень електроенергії, відпочивайте. Якщо є можливість поїсти смачного, не відмовляйте собі. Лише ви можете розпоряджатися, командувати та приймати рішення, як повестися у зоні власної відповідальності. Таким чином людина починає відчувати власний контроль над життям. Адже навіть мінімальний контроль допомагає налагодити зв'язок із реальністю та утримати себе на поверхні.
Займайтеся буденними справами, дотримуйтесь порядку в квартирі, переставте все, що вважаєте за потрібне. Варто пам'ятати, що у нестабільній ситуації безлад і занедбання навколо негативно впливає на психіку.
Навіть під час війни має бути місце маленьким радощам: приготуйте щось смачненьке, запросіть друзів на каву чи сходіть у кінотеатр. Життя обов'язково треба жити, а не ставити на паузу, як книгу в бібліотеці. Інакше страх і розпач паралізують.
Під час війни психологи радять обмежити переглядання новин і повернутися до художньої літератури. Особливо увечері. Це знижує тривожність і допомагає мислити оптимально. Можна користуватись аудіопрогравачами книг, а щоб не турбуватися через вимкнення електроенергії, можна заздалегідь завантажити книги, щоб мати змогу слухати їх без інтернету.
Дихання допомагає впоратися зі стресом і панічною атакою. Вдих має бути довгим, ніби заповняє повітрям усі легені. Видих має бути теж довгим. Повторіть так вісім разів.
Отже, перебуваючи у постійному стресі, людині важливо відчувати потреби свого тіла та потрібно визначити зону власної відповідальності.