"Сильні жінки не плачуть"-,
Чула не раз слова.
Світ зсередини бачуть,
Знають свої права.
Сильні жінки сміються
Коли у серці біль.
Скаляться, не здаються,
Хоч і на рани - сіль...
ВІршів таких багато
У інтернеті є,
Але життя - не свято,
Часом, добряче б'є.
А сильні, ви знаєте, плачуть,
Бо не черстві, живуть!
Їх слабаками бачуть,
Але не в цьому суть.
Масок собі не вдягають,
Тих масок у них нема!
Їх часто смішком проводжають,
І знаєте, це - дарма!
Бо їх неможливо скорити,
Купити за пів ціни.
Жінки такі вміють любити,
Справжні, живі вони!!!
Може, для когось дивні,
Не в тренді тепер такі ...
Зараз - щоб мали "бивні",
Хитрі, лукаві, гнучкі .
А вони просто плачуть,
Коли душа болить,
Просто живуть і бачуть :
Наше життя - то мить.
А сильна, яка вона сильна???
В чому та сила тоді?
Та сила, як бульбашка мильна,
Трісне на вищім суді...
Сестрі
06.12.22р.
#ОлександраВасилевськаПечарвіршіпоезія
