Сидить панна на хмарині --
біла, горда, льодяна.
Трусить пір'я у перині,
бо прийшла її пора.
Вибиває в небі постіль --
клапті білі на дахи.
Кілька днів вже трусить поспіль,
раді- раді дітлахи..
Шиє білі вишиванки
на узлісся і поля.
Сипле інеєм зі склянки
на покручене гілля.
В'яже шАрфи і шкарпети
теплі, ніжні і пухкі...
Білі светри і берети
на дерева і кущі.
І мережить старі шибки,
казку пензлем підправляє...
Місяць на окрайці скибки
сріблом ночі вишиває...
