Щодо Святвечора, який називають ще Багатим вечором, Багатою кутею, то всюди існував обряд приготування першої куті. Саме кутя вважалася основною обрядовою стравою. Її варили тільки з цілого зерна, переважно пшениці (інколи ячменю, але майже ніколи з жита). За звареною кутею визначали, яким буде рік: щедрим на урожай, чи сутужним. Якщо кутя «западала», то це означало, що в родині хтось помре; навпаки, «горбик» віщував прибуток і урожай. Кутею починали святкову вечерю і нею ж закінчували. Ось як святвечерювали гуцули: напередодні Багатої куті господар разом із сином (а коли не було сина, то з дружиною, яка надягала чоловічу шапку) тричі за сонцем обходили оселю, тримаючи в руках хліб, по ложці меду і куті, а також жаринки, ладан і свічку на тарілці. Потім заходили в стайню, робили на одвірках і між рогами тварин хрестики та проголошували заклинання. Міцно позамикавши двері, обсипали довкола маком «од відьом», а біля порога клали зубок часнику та сокиру «від вовків». Лише після цього заходили в хату з «колядником» – обрядовим снопом. Сівши за стіл, ґазда розпускав паска на штанях, щоб вівці легко окотилися. А ще мешканці Карпат намагалися завести до світлиці ягнятко або телятко й нагодувати його.
Не забувайте, що ніч напередодні Різдва чарівна, так само, як і напередодні Великодня. Можна підслухати розмови тварин, птахів, дерев, дізнатися про майбутнє. Спати цієї ночі теж небажано.