"Вареники - Божі хваленики"
Мета заходу:
Ознайомити учнів з побутом нашого народу; навчити збазгачувати активний словник зразками народної творчості; розвивати світогляд, широту думки, пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови; поглибити знання з української традиційної кухні, а особливо з виготовлення вареників; з'ясувати значущість вареників у культурному та побутовому житті українців; виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.
Хід заходу:
Слово вчителя
Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу як мова, література, мистецтво. Борщ, галушки, куття, іноземець скаже – то Україна. А таку страву, як вареники знає кожен. Як кажуть: „Вареники, вареники, Божі хваленики, не кожен їх варить, але кожен їх хвалить”.
Учениця
Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось найдивніше?
Є багато різних страв.
Креми, соуси, салати,
Ще - рулети та супи...
В українську теплу хату
Завітай, будь ласка, ти.
Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,
А над ними в'ється дим,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?
Це - вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
(Микола Гнатко)
Слово вчителя
Давай знайомитися! Українознавці стверджують, що продукт споконвіку наш, український, і як аргумент приводять зображення вареника на трипільському посуді й гарній легенді про Місяць, що опустив в українських степах свою тінь. І так їй сподобалося на Землі, що вона вирішила: „От якось зживуся по-доброму з людьми та й залишуся з ними”. І почала вона лягати малюнками місячними на трипільський посуд. А потім лягла та тінь на серпи староруські – лягало під нею жито, наповнюючи токи снопами, а столи – хлібами. Тож чорний хліб повсякдень, а білий до свят. Стала тоді тінь місячна, та й замісила хліб святковий – варенички. Як маленькі білі місяці. Розплодилися тоді вареники по всій Україні та стали національним брендом разом з борщем і вишиванкою. Вважається, що вареники суто слов’яїнська страва і першими їх почали готувати саме українці. Насправді, український народ запозичив їх у турків. Скуштувавши турецький смаколик «дюш-вару», українці його трошки переробили, спростили приготування та додали смачну начинку. Ось і маємо вареники.
Учень
Назва вереники – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями. У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі.
Учениця
Вареники у структурі святково-обрядової їжі виконують такі функції: об’єднувальну (родини, при приготуванні страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень); символічну (народження, достатку, багатства, місяця, чоловічий символ, першопочатковості, зародження); магічну функцію (готували тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою як вареник).
Учень
Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити.-
Свари-ка мне вот энтаво!..»
-«Та чого зварити?..»
-«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
-«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
-«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
-«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?»
-«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
За ким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
-«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
-«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.
(Степан Руданський)
Слово вчителя
Настала черга дізнатися більше про український смаколик.
Учениця
Вареник – чи ненайпопулярніша страва в української діаспори. Вареник навіть увіковічнили в камені в канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тонни.
Учень
Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році в місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.
Учениця
"Золотий вареник" - спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України. Нагорода була заснована в 1999 році. Знак, зроблений із золота та цирконію, розроблений і виготовлений у Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром.
Учень
Єврейський поет Саул Черніхівський, якій тривалий час жив на Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм поему та музичну ідилію “Вареники":
А солнце
Теплое солнце весны, поднялось и залило светом
Поле, и лес, и луга. И луч на лице у старухи
Тихо играет; она же сидит неподвижно и слышит
Рокот и ропот воды, клокотанье, бурленье, - и видит
Пар над горшком, пузыри - и вареники в пене кипящей.
(Саул Черніхівський)
Слово вчителя
А на нашому святі теж знайдеться місце для музики.
Пісня "А мій милий вареничків хоче" у виконанні учнів. (Українська народна творчість)
Учениця
Вареники-великомученики,
Велику муку терпіли,
В окропі кипіли,
Сиром боки позапихані,
Маслом очі позаливані,
Я вас, вареники, величаю
І в сметану вмочаю.
(Українська народна творчість)
Учень
Хома в дружка Яреми запитав:
«Скажи мені, щоб ти робити став,
Якби я зараз дав тобі, приміром,
Макітри три вареників із сиром»?
«Ого, якби ж! - Ярема відповів.
-Я їв би, їв би, їв би, їв би, їв»!
А ті, що з'їсти був би неспроможний
Узяв, та й понадкушував би кожний!
(Автор невідомий)
Слово вчителя
Продовжуємо дізнаватися цікавинки про вареники.
Учениця
Як установили філологи, популярна дитяча лічилка "Еники Беники їли вареники" — не що інше, як переклад древньої шаманський мантри. Українською це звучить так:"Еники Беники їли вареники, Еники Беники бумс". Мантра потрібна, щоб відкрити в людини так називане третє око (щось начебто шостого почуття).
Учень
У XVI столітті на Русі аметист із червонуватим відтінком називали "вареником" чи "амефісом", і цінувався він дорожче рубіна. Аметист — улюблений камінь служителів церкви. Ним прикрашали ікони, вівтарі.
Учениця
Один раз, ще будучи президентом США, Білл Клінтон був з візитом в Україні й спробував вареники з вишнею. Відомий гурман прийшов у невимовний захват й оголосив, що заносить вареники у свій список “Must Be Served”.
Учень
Фестивалі вареників – популярні в Україні. На початку вересня 2015 році фестиваль відбувся в Запоріжжі. Навесні 2015 року відбувся великий фестиваль вареників у Буковелі, де навіть створили партію любителів вареників. Рекордний вареник на подібному святі зварили в 2006 році в Черкасах, він мав вагу 70 кілограмів.
Хвилинка - смішинка
Слово вчителя
Як ви вважаєте "Діти плюс кухня" - вдале поєднання ? Можливо наступні слайди вплинуть на вашу думку? (Перегляд слайдів з малюками)
Як бачимо, ситуації бувають різними. Аби уникнути неприємностей , давай те запросимо до нашої світлиці справжнього майстра з виготовлення вареників. Дітки! Будьте уважні та слідкуйте за рухами шеф-кухара, ці знання вам ще сьогодні знадобляться конкурсах.
Майстер –клас від шеф-кухаря
Конкурс: "Ліплення вареників"
Запрошуються дві команди , які покажуть свою майстерність.
Музичний супровід:пісня "Вареники" у виконанні Р.Кириченко.
Слово вчителя
Та інколи буває й таке:
Учениця
Вірш «Господиня»
Замісила тісто
Добула сметани.
Позичила сиру я
У куми Тетяни.
Запашнеє тісто
Сиром напихаю.
Та щось швидко
Не виходить,
Знов пішла до сусіди
Поради питаю:
-Дай же мені раду.
Бо з варениками я
Зовсім пропадаю!
Поки я в сусідки
питала поради
мій собака вліз у хату
Й наробив шкоди:
Вліз бешкетник мій на стіл
Всю сметану так і з’їв.
А вареники мої
Під стіл полетіли.
Поки ті варенички
Під столом збирала,
А на мене з борошном
Кастрюля упала.
Борошно на голові,
кастрюля на шиї,
А варенички мої
Летять у помиї.
Поки ті варенички
В помиях збирала,
Зачепилась за баняк -
Серед хати впала.
А я тії варенички
На совок змітаю,
Висипаю на тарілку,
Милого чекаю
Ой, не сердься на мене,
Я ж твоя Маруся,
Бо така я господиня
Як твоя матуся.
(Автор невідомий)
Слово вчителя
На черзі ще один конкурс: команди повинні відтворити послідовність дій з моменту: «Хочеться вареників» до моменту «Та й смачні ж в мене вони вийшли!» ( Робота з картками: замісити, начинити, зварити, розкатати, зліпити, з'їсти тощо)
Конкурс " Ланцюжок дій"
Слово вчителя
Рецепти вареників — для першого президента України Леоніда Макаровича Кравчука — це хобі. Він збирає рецепти начинок, вишукуючи їх навіть у стародавніх рукописах.
Учениця
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?
Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять...
Полюбляють українці
За столом поласувать.
Ще з капустою наварим,
Та з грибами - пахнуть як!
Поласуємо ми з вами,
Поласуємо - ще й як!
Учень
Ще ж і з вишнями не їли,
З полуницями беріть!
Ми вареників зварили -
Оце диво на весь світ!
З м'ясом, з рибою, з горохом,
Ось ще з маком та пшоном.
Ще посидьте з нами трохи,
В нашій хаті за столом.
(Микола Гнатко)
Слово вчителя
Ну ж бо гості дорогенькі, пригадайте з чим можна наліпити вареників?
Конкурс серед гостей
А чи відомі вам найдивовижніші начинки?
Начинка із квашених огірків, зі свіжої капусти, сирно-гарбузова з картоплею, маком, яблуками, капустою та оселедцем, із сиром та тмином, з горобиною та яблуками, з квасолею, з печінкою та гречкою, із сушеними грибами та рисом, зі шпинатом, з малини та заварного крему, з шовковиці, з персиком, з буряком, з капусти та баклажанів, з рисом та шинкою, м’ясом та томатами, манні вареники з абрикосами ,ліниві вареники з бананом.
На нашому святі теж присутні ті, кого можна нагородити. Група юних журналістів провела опитування серед учнів 5-А класу та вчителів, які в ньому працюють. Респонденти повинні були обрати найулюбленішу начинку серед трьох найпоширеніших : картопля, вишня, сир. За результатами опитування місця розподілилися таким чином: звіт групи.
Учень
В будь-якій країні гості на вечерю підеш—
Там вареників рідненьких нічим не заміниш.
Екзотичні будуть страви ті, про які мріяв!
Але згодом вас замучить справжня ностальгія.
Буде в спогадах спливати українська страва,
Чи з капустою, чи з сиром — горда , величава,
Запашна, смачна, кругленька, приємна на дотик,
Так і хочеться покласти якнайшвидше в ротик…
Бачте, тільки натякнула, була тут недовго,
А вже їсти всі готові , куштуйте! Смачного!
Щоб екзотики додати, елемент незвичний,
Ще для вас приготувала сюрприз вареничний!
(Автор невідомий)
Слово вчителя
Любі гості! Дізнайтеся свою долю в такий спосіб. Вареники для гостей з начинкою-сюрпризом.
Учениця
Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні.
Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті.
Їжте вареники з гречки — не буде між вами суперечки.
Їжте вареники з ревеню – не будете биті ремінем.
Їжте вареники з вишень - будете мати багато грошей.
Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.
Їжте вареники з маком — усі їжте зі смаком.
Їжте вареники з сиром — з добром вас і з миром.
(Українська народна творчість)
Слово вчителя
У XIX столітті в Україні цілком звичайною справою були ласощі варениками розміром 30-40 сантиметрів! Цей факт був відбитий і в знаменитій повісті Миколи Васильовича Гоголя "Вій": "...по хуторах малоросійських можна їсти галушки, сир, сметану і вареники величиною з капелюх..."... Та вареники зустрічаються в ще одному відомому творі письменника. Зверніть увагу на екран.
Упізнали героя та назву фільму? (Пацюк, "Вечори на хуторі біля Диканьки")
Запрошуються два учні на конкурс з поїдання вареників .
Конкурс: "Хто швидше?"
Та коли ж треба готувати вареники? У структурі календарного циклу вареники готували на такі свята як: Сорока святих , де ліпили сорок вареників; Масляну, на Сиропуст, на Святвечір, на св.Андрія (13 грудня), з метою ворожіння; на Щедрий вечір, на Русальний тиждень, на Трійцю, День Св. Варвари (17 грудня) , Масляну, на Маковія.
Учень
Вареники з сиром, вареники в маслі,
Ох, які ж бо ви, насправді, у мене прекрасні!
Вареники, варенички—кручені краєчки,
Начиночка найкраща - чи з м’яса, чи з гречки!
Взялись попід руки, як на вечорницях,
Побігли купатися в гарячій водиці.
У каструлю стрибнули у гарячу воду,
Потім в миску-хизувати свою смачну вроду.
Жартували з цукром, падали в сметану.
Ось так ви частували хазяйку старанну.
Вареники-варенусі, мої люби й милі,
Нехай всі на світі знають, що ви неліниві!
(Наталія Бобер)
Учень
Є вареники у хаті -
В Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!
(Микола Гнатко)
Учениця
Ой, вставала раненько, картоплю варила,
До вечора вареників з картоплею ліпила.
Наварила вареників для гостей хороших,
Не жаліла силоньки, не жаліла грошей.
Їжте, їжте вареники, гості наші любі,
Вони трохи гаряченькі — не попечіть губи..
А вже ж в ті вареники картоплі напхала,
Ще й перчиком притрусила, там його немало.
В череп’яну макітерку я їх положила,
Олійкою з цибулькою добре помастила.
Їжте, їжте, любі гості, рахувать не станем.
Може комусь буде мало — ми іще добавим.
Смачного!!!
Дякуємо за увагу!!!