Свята Параскева була надзвичайною вірянкою. Вона все життя працювала над тим, аби зміцнити дух. Це дратувало язичників, які не бажали бачити сильну доньку Христову поруч. Дізнайтеся, чому сьогодні кожному необхідно вшанувати світлу пам'ять прадавньої вірянки.
За церковним календарем сьогодні вшановують пам'ять Параскеви Сербської. Це християнська свята, яка прославилася своїм аскетизмом.
Вона походила із Сербської землі. Свята Параскева виросла у християнській родині, сповненій любові та благочестивого вчення. Її батьки змалечку привчали до Божих цінностей. Та не стало близьких мучениці. Довго вона страждала без рідних, але врешті-решт стала багато молитися, наслідувала Іоана Хрестителя і вирішила взяти аскезу. Тривалий час мандрувала пустелею і їла лише бадилля.
За одними переказами, Ангел почув молитву Параскеви та прийшов їй у видінні, аби вона повернулася на Батьківщину, щоб віддати Богу душу. За іншими схопили самотню вірянку язичники та мучили, бо хотіли, аби імені Христа зреклася.
У східних слов’ян свята Параскева тісно пов’язана з давнім язичницьким образом богині Мокоші. Її шанували як хранительку жіночих традицій, цілительку хвороб, заступницю вaгітних і породіль, а також господиню земної вологи.
Параскева шанується як покровителька всякої жіночої зимової роботи, а тому має й інші назви: Льоняниха, Трепальниця. Саме від цього дня жінки приступали до зимових видів роботи: прядіння, тіпання льону, шиття, вишивання.
Якщо день пам’яті святої припадав на п’ятницю, відзначали особливе свято − Параскеву П’ятницю. Крім того в народі святу називали Параскевою Грязнухою за те, що цей день зазвичай буває сирим та дощовим.
