Навчання - складний і багатобічний процес, у якому учні не тільки набувають знань, оволодівають уміннями, але у них формуються погляди, ставлення до навколишнього світу, звички, розвиваються здібності й інтереси.
Виховуюче навчання - це таке навчання, в процесі якого організовується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відношень учнів з різноманітними явищами навколишнього життя, з якими учень стикається в процесі навчання".
шляхи реалізації принципу:
Через зміст навчального матеріалу. У кожному навчальному предметі заховані величезні можливості виховати певне ставлення учнів до предметів, явищ.
Через сам процес навчання, його організацію, методи, форми. У навчальній праці формуються навчальні навички встановлення мети, вибору засобів її досягнення, що сприяє розвитку самостійності, наполегливості в праці, почуття відповідальності тощо. Навчальна діяльність при дидактичній доцільності її організації може забезпечувати формування навичок самовиховання. Під час навчальної роботи виховується культура праці, виробляється стиль діяльності.
Реалізації принципу виховного навчання сприяє і особистість учителя, його гуманізм (інтерес до особистості кожного учня, повага до нього, допомога йому та ін.); наукова захопленість, широта кругозору, високий інтелектуальний рівень викладання, що допомагає формувати інтерес школярів до свого предмета, бачити зв'язок науки з життям; любов до своєї професіональної праці (сумлінність, радість при досягненні результатів); етику поведінки тощо.
Як зазначає Н.Я. Щуркова, під час пізнавальної діяльності учень вступає у взаємодію з товаришами, вчителями як представниками науки, держави, світу дорослих, з дівчатками і хлопчиками, з учнями сильними і слабкими. Таким чином, формується ставлення учня до світу навіть усупереч волі педагога.
Отже, навчання є виховуючим, бо воно формує систему ставлень учнів до навколишнього світу.
