СУПЕРЕЧКА у КВІТНИКУ
Зустрілись в саду, де цвіли матіоли,
Троянда пишна та Ромашка з поля.
Одна — вся в корсетах, примхлива царівна,
А друга — проста, лікувальна й чарівна.
Троянда зітхнула, склавши пелЮстки:
«Поглянь на мої ці, розкішні обручки!
Я — символ кохання, парфуми елітні,
Мене вихваляють поети всесвітні!
Мій аромат — то шедевр, таємниця,
Я королева, а ти — так, травиця!»
Ромашка підняла своє біле личко
Струсила росу на зелену травичку,
І каже з усмішкою: «Згодна, ти краля!
Але від краси твоїй часто печалі.
Ну що з твоїх модних, елітних парфумів,
Як в шлунку бурчить, чи від нервів аж дурно?
А я хоч проста, та зараджу біді,
Мене заварять в гарячій воді —
І біль промайне, і застуда відступить,
Бо кожна людина відвар мій так любить!
Ти вмієш манити, а я — лікувати,
Отож нам обом є чим світ дивувати».
Троянда притихла, сховала колючки:
«А знаєш, Ромашко, крута ти є штучка!
Давай дружити, забудем про чвари,
Ми будемо разом — найкраща пара!»
Тепер у саду вони поряд квітують:
Троянда — чарує, Ромашка — лікує!
Людмила Корнюшенко
