18 травня 1928 року – у Москві почалося судове засідання по «шахтинській справі» – першому політичному процесу проти інженерно-технічних фахівців.
Політичний процес в СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 — на початку 1930-х рр., увійшов в історію під назвою Шахтинська справа
Під час квітневого Пленуму ЦК КП(б)У 1928-го було озвучено тезу про економічну контрреволюцію «старих» фахівців, аби перекласти на них відповідальність за аварії та катастрофи на виробництві, що ставали наслідком форсованої індустріалізації.
Процес, організований ОДПУ та вищим партійним керівництвом СРСР, розпочався 18 травня в Москві і тривав до 6 липня. Арешти у цій справі відбувалися протягом літа 1927-го спочатку у Шахтинському, а потім в інших районах Донбасу.
Жертвами процесу стало 37 юнаків і 22 дівчат у віці від 16 до 30 років (22 студентів, 12 гімназистів та ін.). До смертної кари засуджено 42 осіб (серед них — 11 дівчат). Решті присудили десятилітнє ув’язнення з наступними засланням та позбавленням громадянських прав.
Їх звинувачували в приналежності до контрреволюційної організації, яка нібито ставила собі за мету підірвати вугільну промисловість Донбасу, найважливіший на той час енергетичний центр СРСР.
