В Україні ще за часів Київської Русі, козацької доби і подальших епох, - особливу увагу приділяли грамотності, а саме – вмінню грамотно писати та читати. В сучасних умовах технологічного розвитку суспільства, існує думка, що необов’язково вміти грамотно писати. Значна частина здобувачів освіти вважає грамотне письмо – це непрактична навичка, це пережитки минулого. Існує переконання, що численні сервіси все підкреслять, виправлять і здійснять переклад. Та нажаль, таке відношення до набуття життєвонеобхідної навички, породжує письмово-словесне засмічення у періодичних виданнях, рекламних буклетах, підручниках, книгах.
Тому надзвичайної актуальності набуло питання – як, з дошкільного віку запалити інтерес до навчання грамоти, як влюбити дітей у красномовність розмовної української мови, виплекати допитливість до усіх видів розборів української мови. Як створити шкільний простір для формування грамотності, щоб стало модно – грамотно писати, вміти застосовувати на практиці всі правила української мови.