Сучасні форми роботи щодо соціалізації дитини

З практики роботи практичних психологів загальноосвітніх шкіл

та дошкільних закладів м.Нова Каховка

Сучасні форми роботи щодо соціалізації дитини - Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2016. - 229 с.

У даній збірці викладені практичні матеріали з реалізації основних етапів соціалізації, подано методи і прийоми, якими керуються психологи, наведені вправи для ефективного використання у роботі.

Збірка методичних рекомендацій розраховано для психологів, педагогів освітніх навчальних закладів при роботі з дітьми різних вікових груп.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри теорії та методики дошкільної, початкової освіти й психології ХАНО (протокол № 7 від 15 грудня 2016 року).

https://drive.google.com/file/d/1mMHsYXGzXSclynRIu4Si9GmmFLO8JK6v/view

Посилання - повна версія документа

ПРОФІЛІЗАЦІЯ, ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ

Практичний психолог вищої категорії

Нікуліна Т.О.

Нині необхідно готувати випускника школи не до роботи на конкретному робочому місці, а до галузевого ринку праці. Сучасне суспільство потребує професіоналів, чиє мислення не обмежене лише спеціальними знаннями, а має риси універсалізму, фундаментальності й духовно-моральну основу.

В. Ільченко

В умовах сьогодення соціалізація молоді відбувається під впливом багатьох чинників, таких як: зниження рівня життя більшості населення, зростання кількості безробітних, зміна ціннісних орієнтацій, суспільно-економічні трансформації. Дуже часто молоді люди не усвідомлюють своїх здібностей та можливостей, мають опосередковане уявлення про певні професії та стан ринку праці, тому обирають собі професію з огляду лише на її сучасність, вигідність та престижність. Унаслідок цього збільшується кількість незатребуваних на ринку праці фахівців. В той же час підприємства, працевлаштовуючи спеціалістів, ставлять більш жорсткі вимоги до їхніх вмінь та навичок.

Різні аспекти професійної соціалізації знайшли своє висвітлення у публікаціях вітчизняних науковців: А. Багаутдинова, І. Воробйової, Н. Гарашкіної, Н. Звєрєвої, О. Ірби, А. Краснопьорової, Р. Серьожникової, І. Сидоренко, Н. Пархоменко, Л. Яковицької та ін.

Загальновідомо, що формування особистості, як і процес її соціалізації, відбувається протягом усього життя. Основним фактором соціалізації підлітків є школа. Роль школи як каналу соціалізації не зводиться тільки до передачі знань, умінь і навичок підліткам, вона надає дію самим характером виховання, життєдіяльності дитини в школі, де він засвоює ціннісні орієнтації, моральні норми, навички групової поведінки, що забезпечують йому перехід у доросле життя, розширення уявлення про своє професійне майбутнє.

Соціалізація має дві сторони. Перша характеризується процесами адаптації особистості до суспільних умов, засвоєнням людиною соціального досвіду.Друга сторона має на увазі самореалізацію особистістю своїх потенцій, творчих сил у соціумі та передбачає певний результат діяльності людини, що виражається в об'єктивно значимому культурному елементі. Важливою закономірністю в процесі соціалізації є обумовленість результатів самореалізації особистості в суспільстві результатами її соціальної адаптації. Якщо особа під час соціалізації засвоює негативний суспільний досвід, то й результати його самореалізації будуть носити асоціальний характер.

Для успішної соціалізації особистість повинна володіти певними якостями та набути відповідних знань і навичок. В процесі соціалізації, закладені в людині психобиологические здібності не просто реалізуються, а транслюються у соціально-значимі властивості людської особистості за допомогою виховання, освіти, прилучення індивіда до культури і при самому активному його участю.

Етапи розвитку особистості.

Сучасна школа має орієнтуватися на потреби учня та суспільства, поєднувати практику ефективної передачі знань з потребами та мотиваціями особи й задоволенням вимог соціокультурного оточення. Профільна спеціалізація освіти є інструментом при виконанні цього завдання. Програма впровадження профільного навчання розроблена на виконання Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту“, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі. Дана Програма дозволить створити сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Головна мета: сформувати організаційно – функціональну систему інтелектуальної творчої діяльності вчителів і учнів в умовах профільного навчання, забезпечити можливості для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки.

Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Ідея профільності старшої школи вже не викликає сумніву серед педагогів. Її реалізація передбачає попереднє самовизначення підлітка, здійснення відносно відповідального для нього кроку - вибору спрямування профілю власної навчальної діяльності. Отже, цей етап, етапдопрофільної підготовки, не менш важливий для дитини, ніж етап профільної підготовки.

У свою чергу допрофільна підготовка - це система психологічної, педагогічної, інформаційної й організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів відносно профілів подальшого навчання і сфери професійної діяльності.

Допрофільна підготовка – це система підтримки учнів у визначенні профілю навчання: організаційної, інформаційної, психологічної, педагогічної. Змістовне наповнення курсів за вибором для до профільної підготовки: знайомлять учнів із світом сучасних професій, розширюють знання учнів із шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

Головні завдання допрофільної підготовки: розвиток пізнавальних та професійних інтересів, освітніх компетенцій; виявлення інтересів, нахилів та здібностей учнів; надання учням психолого – педагогічної допомоги; виявлення обізнаності й запит учнів і батьків.

Етапи до профільної підготовки:

1-7 класи – пропедевнитичний етап.

8-9 класи – допрофільна підготовка.

На першому (пропедевтичному) етапі необхідно з'ясувати освітні запити учнів, які закінчують 7 клас. У результаті такої роботи з'являється можливість диференціювати учнів відповідно до їхніх потреб у різних варіантах допрофільної підготовки.

Цей етап включає:

1.Діагностику особливостей процесу соціалізації з урахуванням виділених форм і особистісних якостей:

v Методика " Шкала тривожності " розроблену Роговим Є.І.;

v Методика " Психологічна культура особистості " О.І. Моткова;

v Оцінка рівня розвитку типових рис особистості Кеттела (форма С).

1.2 .Діагностика психологічних особливостей морального самосвідомості і його стійкості:

v Методика дослідження самоставлення (МІС) С.Р. Пантелєєва;

v Карта психологічної характеристики особистісного розвитку підлітка,

v Діагностика ціннісних орієнтацій школярів ( М.І. Лук'янова , Н.. В. Калініна).

1.3.Діагностика готовність вибору подальшого профілю навчання та планування майбутнього:

v Опитувальник професійних схильностей;

v Анкета пізнавальної спрямованості;

v Опитувальник схильність до різних сфер професійної діяльності;

2.Просвітницька робота, спрямовану на інформованість учнів щодо вибору профілю. Пропагандистська діяльність спонукає до самостійного дослідження заявлених питань та проблем.

3.Навчання полягає в оволодінні системою соціальних знань, умінь, навичок, необхідних для вибору профілю.

4. Консультуванняпрацівниками психологічної служби проводиться у міру надходження запиту. Воно може проводитися також з вчителями та батьками з даної проблеми.

Другий (основний) етап (для восьмикласників) включає: навчання способів вибору профілю; організацію психолого-педагогічної діагностики щодо нахилу до того чи іншого напряму освітньої діяльності в умовах профільного навчання; виявлення основних проблем у виборі профілю навчання.

Третій (завершальний) етап (для дев'ятикласників) передбачає: виявлення відповідності між можливостями школяра і вимогами профілю навчання, що обирається; оцінку і самооцінку готовності школяра до ухвалення рішення про вибір профілю навчання в старшій школі;співвіднесення аргументів "за і проти" зробленого вибору профілю навчання за участі самого учня, його батьків і вчителів.

Формами реалізації допрофільної підготовки є: активні та інтерактивні уроки (інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, екскурсія - залучення учнів до відвідування станцій технічної творчості, юних натуралістів тощо), практикуми, лабораторні роботи курси за вибором, лабораторні заняття, майстерні, творчі проекти, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі, факультативи, предметні гуртки, секції, виставки, конкурси, наукові товариства учнів. Мала академія наук (МАН), науково-практичні конференції, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо. Це сприяє прискоренню самовизначення учня, розкриттю його природних здібностей, прояву ініціативи, розвитку творчості, орієнтації на певну сферу професійної діяльності.

Психологічне забезпечення профільної освіти

Профільна освіта намагається поєднати програми для підліткового та юнацького віку. З одного боку, у період шкільного навчання психічний розвиток ще не завершений, тому необхідно забезпечити різноманітність і універсальність змісту освіти. З іншого боку, цю універсальність доводиться поєднувати із завданнями професійного самовизначення, властивого юнацтву й ранній дорослості.

Введення профільного навчання є одним з основних напрямів модернізації освіти. Основна мета профільного навчання - розвантажити шкільні програми й надати школярам можливість поглибленого вивчення тих предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні для його подальших життєвих планів.

Принцип індивідуалізації в профільних класах передбачає:

· тривалу підготовку засобами освіти до широкого вибору учнями старших класів типу профільної освіти;

· реальну можливість зміни ними профілю на будь-якому етапі профільного навчання;

· самостійне визначення завдань своєї базової, варіативної й профільної освіти з урахуванням своїх (і родини) можливостей і виявлених здібностей, змін життєвих і професійних планів.

Завдання психологічного супроводу профільної освіти

Рання професіоналізація й спеціалізація знань припускає вибіркове навантаження на окремі сторони психіки дитини. Без грамотного психологічного супроводу ці обставини можуть призвести до нерівномірності інтелектуального й особистісного розвитку дітей.

Тому одним з найважливіших завдань психологічного супроводу є моніторинг і своєчасне усунення можливих факторів виникнення нерівномірності розвитку дітей та підлітків.

Сьогодні ситуація склалася так, що підлітки часто здійснюють вимушений вибір профілю подальшого навчання. В умовах несамостійної професіоналізації звичайні вікові завдання підліткового віку виникають перед учнями в спотвореній формі.

Наприклад, завдання формування часової перспективи перед дитиною взагалі не ставиться, оскільки в більшості випадків це завдання за неї "вирішують" батьки. У результаті не формується часова перспектива і - як наслідок - втрачається навчальна мотивація в даний момент. Тому одним із завдань психологічного супроводу профільного навчання є профорієнтація.

Відомо, що люди різняться своїми індивідуальними особливостями, це означає, що вони будуть більш успішними в певних видах діяльності й навчання, ніж інші. Ця обставина перетвориться на завдання вступної діагностики, (за такими методиками):

v Методика "Професійна готовність";

v Мотивація професійної діяльності (методика К. Замфір в модифікації А. А. Реана);

v Карта інтересів Голомштока (дослідження пізнавальних інтересів);

v Диференційно-діагностичний опитувальник Е.Клімова (тип професії);

v Анкета (для учнів) Щоб не помилитися при виборі професії;

v Методика Голланда ( використовується для визначення професійної спрямованості в діяльності людини), анкета інтересів та схильностей.

Вступна діагностика дозволяє прогнозувати й усувати можливі труднощі в навчальній діяльності.

Моніторинг і своєчасне усунення відхилень у розвитку учнів

У цьому підході до профільного навчання виходимо з положення Д.Ельконіна про те, що рушійною силою психічного розвитку є не форма, а зміст навчання.

Це значить, що без спеціальної корекції профільне навчання може призвести до однобокого психічного розвитку. Для того, щоб усунути ці небажані побічні ефекти, необхідно систематично відслідковувати розвиток старшокласника у процесі профільного навчання.

Для досягнення цієї мети використовують два класи методів - тести інтелекту й тести досягнень:

· тести інтелекту здебільшого спрямовані на вимірювання рівня розвитку логічних операцій на основі різного інтуїтивно підібраного змісту,

· тести досягнень дозволяють оцінити конкретні знання й навички учнів безвідносно до рівня розвитку логічних операцій.

Таким чином, ми маємо окремо діагностику розвитку й окремо діагностику навчання.

Поглиблена особистісно орієнтована профорієнтаційна робота з учнями

Профорієнтаційна робота з учнями у профільному навчанні має свої специфічні риси. Одна з особливостей полягає в тому, що більшість профільних класів уже так чи інакше, вільно або вимушено вибрали певну спеціалізацію навчання.

v Можна запропонувати такі заходи, як проведення тренінгів, годин спілкування, екскурсій

v Тренінг «Планування професійного шляху»;

v Тренінг «Уміння враховувати сильні і слабкі сторони своїх здібностей при виборі професії»;

v Тренінг "На порозі дорослого життя";

v Тренінг "Час вибирає нас";

v Бесіда: "Як обрати професію";

v Класна година "Професії наших батьків";

v Екскурсії та зустрічі з представниками різних професій;

v Семінар – практикум «Профільне навчання: практичне значення»;

v Турнір 11 кл. « Клуб знатоків професій»

v ВИБІР ПРОФІЛЮ Дитячо-батьківська профорієнтаційна гра для дев'ятикласників та ін.

Профільне навчання найефективніше в тих випадках, коли немає часу на навчання в процесі роботи. Для сучасних "короткоживучих" професій необхідні вже підготовлені кадри, готові відразу приступити до роботи. Це значить, що вибір повинен бути усвідомленим, самостійним.

Маємо парадокс: з одного боку, часу на вибір немає, з іншого боку - цей вибір повинен бути вільним, усвідомленим, самостійним.

Підліток, що опинився під подвійним тиском, найчастіше не здатний знайти адекватний вихід без психологічної допомоги. Це означає, що профорієнтаційна робота повинна бути обов'язковим і значним за часом компонентом будь-якого профільного навчання. Причому особистісно орієнтована профорієнтаційна робота повинна стати не тільки завданням психологічної служби, але й універсальним компонентом освітнього процесу.

Циклограма щодо психологічного супроводу профільного навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Теорія: Підруч. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. – 2004.- №37, жовтень. – С.2-3.

3. Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії і практиці.Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук.праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед.преса, 2006. – С. 23-29.

4. Зверева М.А. Професійна соціалізація учнів середніх загальноосвітніх шкіл Франції: автореферат дис. … канд. пед. наук: Спеціальність: 13.00.05. –«Соціальна педагогіка» / М.А. Зверева. – Луганськ, 2010. – 22 с.

5. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. № 24. – 15 с.

6. Кремінь В.Г. Людиноцентризм як філософія творення українського суспільства. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук.праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006. – С. 7-14.

7. Огнев’юк В.О. Профільна школа в категоріях цілей і цінностей освіти. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук.праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006. – С. 15-22..

8. Пакуш М.А. Критерії готовності вчителя до профільного навчання фізики. Методичні рекомендації. Львів: Спом, 2004. – 16 с.

9. Пакуш М.А. Науково-методичне забезпечення підготовки вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах. Львів: Спом, 2005. - 20с.

10. Переходимо на профільне навчання. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти / Упорядники Мороз Г.П., Николин М.М.

11. Профільне навчання: теорія і практика / (П.І. Замаскіна, В.І. Кизенко Л.А. Липова, В.В. Малишев, та ін.) під ред.. Л.А. Липової. – К.: ВВП «Компас», 2007. – 192 с.

12. Самодрин А. Профільне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі / Анатолій Самодрин // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 7. – С. 51-54

13. Самодрин А.П. Принцип профільного навчання. Психолого-педагогічний супровід профілізації освіти: теорія і практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 10-11 грудня 2008 р.) / За ред. В.Ф. Моргуна. – Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, 2008. – С. 39-43.