Мета:
Сформувати у здобувачів освіти знання про субстрати;
Навчити учнів розрізняти субстрати;
Формувати екологічну компетентність;
Розвивати словниковий запас.
Словникова робота: субстрат.
Завдання:
Ознайомитись з матеріалом;
Виписати субстрати у зошит.
Субстрат - це все, що може замінити ґрунт (тирса, пісок, кокосове волокно тощо).
Властивості ґрунту визначаються його складом і якістю компонентів. З органічних компонентів для готування ґрунту для розсади використовують:
- дернову землю;
- торф (верхівковий, перехідний і перероблений низинний);
- ґрунт з-під лугової рослинності (піщаний і супіщаний);
- мохи сфагнум;
- деревну тирсу (прілу);
- зрілий компост (без насіння. Краще, якщо це буде компост, приготовлений за допомогою ефективних мікроорганізмів);
- опалу хвою, здрібнену кору хвойних дерев.
З неорганічних компонентів для готування ґрунту використовують:
- пісок (річковий і донний);
- вермикуліт;
- перліт.
Для нормалізації кислотності ґрунтосуміші застосовують вапняні матеріали (крейду, мелений вапняк, доломітове борошно).
Складові ґрунту для розсади заготовлюють восени та зберігають у прохолодному приміщенні при температурі вище 0°C.
Для готування розсадного ґрунту не можна використовувати:
- гній (він дуже окислює ґрунт);
- недоспілий компост і компост із насінням бур'янистих рослин;
- листяну й городню землю, заражену хробаками та комахами;
- неопрацьовану дернову землю;
- сінну потерть.
Фізкультхвилинка:
Якісний ґрунт звичайно складається з 3-4 компонентів. Прикладом гарного ґрунту для розсади є суміш піску, верхівкового і низинного торфу у співвідношенні 2:1:1. Кислотність ґрунту регулюють, додаючи крейду. Суміш виходить пухкою і пористою, сприятливою для росту коренів.
Інший варіант ґрунтосуміші: компост (зрілий), пісок і дернова земля у співвідношенні 3:4:3. Отриманий ґрунт просівають і прожарюють. Прожарювання проводять заздалегідь, щоб до часу посіву була можливість відновити корисну мікрофлору. Добавка вермикуліту поліпшить пористість ґрунту.
Дидактична гра: