Сьогодні, у рамках реформування освіти в Україні, впровадження Нової української школи (НУШ) змінює підхід до взаємодії вчителя та учня. Однією з центральних концепцій є суб'єкт-суб'єктна взаємодія — взаємодія, в якій учень і вчитель діють на рівних, а учень стає активним учасником свого освітнього процесу, відповідальним за власне навчання, а не лише об'єктом впливу вчителя.
1. Поняття суб'єкт-суб'єктної взаємодії
Суб'єкт-суб'єктна взаємодія означає, що учень і вчитель є рівноправними партнерами в процесі навчання. Це не лише про передачу знань, а про спільне створення навчального досвіду. Учитель стає наставником, фасилітатором, а не лише джерелом інформації. Таким чином, учні отримують можливість розвивати навички самостійного мислення, творчості, критичного аналізу та самоорганізації.
2. Чому суб'єкт-суб'єктна взаємодія важлива в НУШ
НУШ орієнтована на розвиток в учнів не лише академічних знань, а й життєвих компетентностей. Суб'єкт-суб'єктна взаємодія сприяє формуванню таких важливих навичок, як:
Самостійність і відповідальність: учень сам обирає, як він підходить до вирішення завдань, а вчитель допомагає оцінити ефективність цього вибору.
Критичне мислення: учні самі формують свої думки, ставлять питання, сумніваються і шукають аргументи.
Командна робота: спілкуючись із вчителем і однолітками на рівних, учень навчається ефективно співпрацювати та цінувати думки інших.
3. Практичні підходи до реалізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії
У сучасному освітньому процесі важливо використовувати інтерактивні методи навчання:
Проєктне навчання: учні отримують завдання на кшталт проєкту, де самостійно шукають матеріали, аналізують і представляють власні висновки. Учитель надає підтримку та допомагає структурувати інформацію.
Фасилітація дискусій: обговорення на рівних дає можливість кожному учню висловитися. Учитель виступає як модератор, а не лектор.
Інтерактивні методи оцінювання: самооцінка, взаємооцінка, групові презентації, інтерактивні завдання, що дозволяють учням самим контролювати свій процес навчання.
4. Роль учителя в суб'єкт-суб'єктній взаємодії
Роль учителя у суб'єкт-суб'єктній взаємодії змінилася. Учитель тепер не контролер, а наставник, який допомагає учням розкрити свій потенціал і підтримує їхній розвиток:
Повага до індивідуальності учнів: кожна дитина унікальна, і це підхід, який підвищує мотивацію і залученість.
Фасилітація розвитку: учитель не нав'язує готових відповідей, а допомагає учням знайти власний шлях.
Формування атмосфери довіри: коли учні відчувають повагу й підтримку, вони більш охоче беруть відповідальність за власне навчання.
5. Виклики суб'єкт-суб'єктної взаємодії
Попри переваги, існують і певні виклики, серед яких:
Перехід від традиційної моделі: багатьом учителям і учням важко перейти на рівноправне спілкування.
Необхідність підготовки та гнучкості: у такого формату взаємодії немає чітких інструкцій, і вчитель повинен мати гнучкість, готовність до експериментів.
Висновок
Суб'єкт-суб'єктна взаємодія — це не лише інструмент педагогіки, а й важливий крок до формування нового покоління свідомих, самостійних і відповідальних громадян. Як молодий учитель, я вбачаю свою місію у створенні умов для реалізації цього підходу в повному обсязі, щоб наші учні могли не лише засвоювати знання, а й формувати навички, необхідні для життя у сучасному світі.
Заклик до колег
Запрошую всіх колег приєднатися до впровадження цього підходу в нашій школі. Давайте разом зробимо навчання цікавим, корисним і актуальним для наших учнів, адже саме вони — творці майбутнього нашої країни.