Стиль виховання – це індивідуально-стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка виявляється в будь-яких умовах взаємодії.
Демократичний стиль характеризується високим рівнем вимогливості й чуйності. Батьки, котрі дотримуються такого стилю виховання, виявляють турботу про дитину, надають їй підтримку й заохочують її самостійність.
Рекомендації
Якщо у Вашій родині Вам удалося встановити такі взаємини, поділіться своїм досвідом з іншими!
Авторитарний стиль характеризується високим рівнем вимогливості й низьким рівнем чуйності. Батьки, які дотримуються цього стилю виховання, виступають як авторитетні фігури, їх поведінка здебільшого директивна й ґрунтується на вказівках і силі, а для дитини встановлюються суворі обмеження.
Рекомендації
Враховуйте позицію дитини, його бажання й переживання. Спробуйте ненадовго поставити себе на його місце!
Намагайтеся давати інструкції у формі пропозиції, а не розпорядження, наказу.
Намагайтеся говорити не сухо й отстраненно, а довірчим тоном, емоційно.
Заборони й заходи покарання повинні бути зрозумілі дитині, заздалегідь із ним обговорені й прийняті обома сторонами (батьками й дитиною).
Будь-які осудження повинні бути адресовані не до особистості дитини, а до конкретних його дій. Не можна говорити «Ти ошуканець!», краще сформулювати фразу в такий спосіб: «Мені було дуже неприємно, коли я довідалася, що в цій ситуації ти сказав неправду».
Щиро пояснюйте, що ви почуваєте, коли розстроєні, але не згадуйте старих, давніх гріхів, а говоріть про сьогоднішній стан. Однак при цьому ніколи не давіть, не карайте фізично, не принижуйте.
Хваліть якнайчастіше у вашій дитині гідності.
Ліберальний стиль виховання означає низький рівень вимогливості й високий рівень чуйності. Ліберальне виховання передбачає невелику кількість вимог, слабкий батьківський контроль і мінімальне покарання за погану поведінку або навіть повну його відсутність.
Рекомендації
Поміняйте тактику спілкування й відношення до своєї дитини. Постарайтеся відновити взаємну довіру й повагу.
Встановите систему заборон і ввімкнетеся самі в життя дитини.
Допоможіть їй брати участь у житті родини, чітко позначте функціональні обов'язки дитини в родині, свої вимоги й очікування.
Проявляйте «щиросердечну теплоту» до дитини, підкреслюйте її важливість для вас і винятковість, розмовляйте з нею і цікавтеся її думкою.
Пам’ятайте, що дитині необхідно ваша щира участь у її житті!
На вибір стилю родинного виховання впливають:
типи темпераментів батьків, їх сумісність;
традиції сімей, в яких виховувались самі батьки;
науково – педагогічна література, яку читають батьки;
рівень освіти батьків.
Шановні батьки! Пам’ятайте, що для Вашої дитини найголовніше – це Ваша любов і Ваша повага!