У Новій українській школі змінилися підходи до професійного розвитку освітян – вагомого значення набули спільний пошук рішень, обмін досвідом, навчання за принципом «рівний рівному». Реформа шкільної освіти заклала правові підвалини для згуртування педагогів у професійні спільноти. У Положенні про центр професійного розвитку педагогічних працівників, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників» від 29 липня 2020 р.№ 672, поняття «професійна спільнота» визначено як товариство (об’єднання, група) педагогічних працівників, об’єднаних спільними інтересами за родом їхньої професійної (трудової) діяльності.
Професійні спільноти – це цінний ресурс, який дає змогу освітянам постійно ділитися досвідом, підтримувати одне одного, обговорювати нові ідеї, діяти «на випередження», шукати шляхи подолання професійних труднощів і отримувати від цього задоволення, відчуваючи, що вони – частина чогось більшого, всупереч можливим розбіжностям у поглядах.
У професійному стандарті вчителя чільне місце займає трудова функція «безперервний професійний розвиток», що має тісний зв’язок із такою професійною компетентністю, як здатність до навчання впродовж
життя. Зміст цієї компетентності розкрито через здатність визначати
умови і ресурси розвитку впродовж життя та взаємодіяти з іншими вчителями на засадах партнерства і підтримки (у межах наставництва, супервізії). Передбачається, що вчитель повинен вміти визначати ефективні форми взаємодії з професійними спільнотами й активно долучатися до їх діяльності.
Універсального рецепта координації діяльності професійних спільнот немає. Єдине правило – не створювати вертикальних зв’язків, а розвивати горизонтальний демократичний простір, у якому всі рівні. На ефективність діяльності професійних спільнот впливають: створення умов, сприятливих для позитивних змін у знаннях, уміннях, навичках і вчинках, у ставленні педагога до безперервного професійного розвитку; залученість освітян до обговорень; спостереження за проведенням навчальних занять одне одного, надання та отримання конструктивного зворотного зв’язку, який дозволяє професійно зростати; обмін досвідом та взаємодія за принципом «рівний – рівному»; прийняття місії та цінностей свого закладу освіти; командний підхід до планування спільної роботи з формування компетентностей здобувачів освіти, обговорення питань, на яких потрібно більше концентрувати увагу, і спільна відповідальність за результати навчання. Не кожна група педагогів є професійною спільнотою. Для того, щоб група стала спільнотою, необхідні: спільне бачення/місія; спільні правила, цінності та цілі; зосередження на плані професійного розвитку; рефлексія. Зазвичай співпраця центрів із закладами освіти відбувається у формі майстер-класів, тренінгів або робочих сесій із мозковими штурмами. Такі види взаємодії допомагають визначити педагогів, які переймаються професійним зростанням колег, готові ділитися своїм досвідом, відкриті до нового. Вони стають основою (ядром) спільноти, поділяють ідею її створення.