Сценарій до Дня Матері
Мама, мати, матуся! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої
-Найдорожчої.
-Найріднішої.
-Найдобрішої.
Наймилішої для нас людини, людини з прекрасним і гордим іменем — Мати! Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах.
Материнська ласка гріє нас крізь усе життя. Любов до матері — це святе почуття. Немає вищої любові за материнську.
Там, де ступає матуся, здається, стає тепліше, піднімаються трави, розцвітають квіти, радісно щебечуть пташки. По-особливому дерева там ростуть, опустивши свої віти до матінки-землі, віддаючи данину шани і поваги. А інші здіймають віти до сонця, ніби прославляючи ім’я Матері!
Можна у світі чимало зробити:
Зиму на літо перетворити.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами —
В світі усе починається з МАМИ!
Ведучий:
Мати — тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини, це вона в хвилини небезпеки ніколи не згадає про себе, все зробить для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб жилось їй краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров’я. Материнська любов не знає страху, сумнівів розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею. Мати — захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки. Тож будьмо гідні материнської любові і пронесімо через усе своє життя це ніжне і прекрасне слово "Мама".
Мужнієм ми, всьому приходить час,
Та з юних літ і до самого скону
Як добре нам жити і знати,
Вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мама,
Немає у світі для нас.
Воно, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.
Із ним веселіше нам жити,
Бо матір’ю в ріднім краю
Назвали дорослі і діти
Вітчизну любиму свою.
Мама, мамочка, матуся... Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша.
У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері.
Свято матерізародилося давно. У 1903 році молода американка з Філадельфії Анна Джарвіс, яка поховала свою матір, звернулася до законодавців з пропозицієюприсвятитиодинь день кожного року вшануваннюМатерів. Вона запропонувалацевшануваннясимволізуватикольорамиквітів. У кого матірбула жива – у цей день мав приколоти до одягурожевуквітку, а в кого мати померла – білу.
В 1914 роціКонгрес США прийняв постанову про святкування Дня Матері. В 1929 роціспілкаукраїнокГаличинизвернулася до громадян з пропозицієюзробити й у нас цей день святом. І так сталося, що в усьомусвіті День Матерісвяткували і святкують у другу неділютравня, саметоді, коли відроджується природа і земля вкриваєтьсярізномаїттямквітів.
У кожній країні свято Матері відзначають давно. Щасливі ми, що воно прийшло, нарешті, і до нас, бо Мама — основа всіх основ. Вона народжує і виховує дитину, плекає, оберігає від біди і горя. Мама турбується увесь вік за дитину, проймається її болем на відстані.Слово “мама” росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука.
Зі звуку-сльозинки народжується на світ святе слово “мама”, яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це вічність, бо мама живе з нами вічно.
Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.
Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла,
Нічого не треба, нічого не хочу від світу,
Лишень аби мати на білому світі була.
Я часто ночами згадую знов
Дитинства сполохану казку.
Спасибі вам, мамо, за вічну любов
І щедру незміряну ласку.
Схилялось над ліжком привітне чоло,
Дрімали натомлені очі...
Спасибі вам, мамо,
За ваше тепло
І довгі недоспані ночі.
Нагороджений я любов’ю —
Хай святиться повік ім’я!
Зичу доброго вам здоров’я,
Берегине, нене моя!
Ведучий.
“Мама” — це перше слово немовляти.
“Мама” — це останнє слово вмираючого на полі бою солдата.
“Мама” — це горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного хліба, це і розповідь про предків, це і мамина наука: “Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе”.
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша,
Хто така? Скажу вам я —
Рідна матінка моя.
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
І коли згрубіла ваша мова,
Їй здобудьте ласку із грудей,
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.
Мати піде, в серці лишить рану
— Всохне корінь твій і верховіть.
— Заклинаю: бережіте маму!
Діти світу, матір бережіть!
Любі наші матусі, вам наші рідні присвячується танок у виконанні Софії Євглевської та Сашка Єреська.
Ведуча 1: Коротке слово - мама, але якінадлюдськіглибинискарбівміститьвоно в собі! Усе життя ізсерцяб’є великимневичерпнимджереломбезкорисналюбов до своїхдітей.
Ведуча2: Усе їїжиття – цебезмежна любов і самопожертва ,пробаченняпровин. Мама створена з добра і любові, …
Ведуча1:…з терпіння і великої мудрості. ЇЇ золоті руки можутьвиконати будь-яку роботу.
Ведуча 2: Ким тільки не може бути мама! Та головне ,що усе це вона робить з великою радістю для своїхдіток, не чекаючи нагороди.
Інсценізація «Рахунок для мами»
Автор: Богданчик сидить за столом і щосьстараннозаписує у зошит.
Мама: Щотипишеш, сину?
Богдан: Рахунокдля тебе.
Мама: Цікаво, цікаво! (хочепідглянути)
Богдан: Побачиш, коли я допишу.
Автор: Хлопчина списав цілий листок ,простягнувйогомамі і вона почала йогочитати.
Мама: (читає)Рахунок для мами Богдана, якийзробивдеяку роботу по господарству і хочеотримати за цепевну суму грошей, а саме:
2 рази приніс молоко – 3 грн.
4рази прибрав у кімнаті – 8 грн.
2 разипомив посуд – 6 грн.
5 разів почистив взуття – 10 грн.
4 рази допомагавнакривати на стіл – 8 грн.
Це разом – 35 грн.
Автор: Матиуважно прочитала цейдивнийрахунок, взяла олівець і сказала:
Мама: Я напишу тобісвійрахунок.
Богдан: Твійрахунок?
Мама: Так, невеличкий .
Богдан: Ну, добре ,почекаю.
Автор: Мама не довгосиділа над своїмрахункомсправиласядужешвидко і віддаласинові.
Учень (читає)
Рахунок ГалиниВіталіївнисинові Богданчику:
12 років для тебе варила їсти – 0 грн. 0 коп.
12 років для тебе прала – 0 грн.0 коп.
50 штанів і курток ,сорочок зашила – 0грн.0 коп.
100 ночей просиділабіля тебе, коли тихворів – 0 грн.0 коп.
Усе разом – 0 грн.0 коп.
Автор: Хлопецьуважно прочитав мамин рахунок і був здивований:
Богдан: Але, мамо, чомутискрізь написала 0 грн. 0 коп..?
Мама: Тому щомати для своєїдитини все робить просто так. Але ,якщотихочеш , я можутобідатиті 35 грн.якіти заслужив.
Автор: Богданчик підхопився зісвогомісця, підбіг до матері , обняв її. і сказав:
Богдан: Ні, ні, мамо… Я не хочу жодноїкопійки…Прости мені…Я все зрозумів.
Автор: Мама поцілуваласина. Вона ж його любила більше всіх на світі.
Ведуча 1: Мама і дитина – єдине, нероздільне .Скількиніжності в очах матері , скількирадості й тривоги за майбутнєсвоєїдитини.
Мама
С. Рачинець
Лишвідкрию очки сонні –
Мама скаже: «Здрастуй ,доню!»
Де такаще мама є?
Мама – сонечкомоє.
А коли болитьголівка,-
Мама в мене першийлікар.
Де такаще мама є?
Мама - сонечкомоє
Не шкодує мама часу,
Все розказуєпро Спаса.
Де такаще мама є?
Мама – сонечкомоє.
Добре з мамою нам жити,
Як же мами не любити?
Де такаще мама є?
Мама – сонечкомоє.
Для наших мам ми назавждизалишаємося єдиними і неповторними. Для вас, дорогенькіматусі, звучитьпісня «Маминесонечко».
-Можна у світічималозробити:
Перетворити зиму на літо.
Можна моря й океаниздолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
- Можна пройти крізьпустелі і хащі…
Тільки без мами не можнанізащо,
Бонайдорожчестоїть за словами:
В світі усе починається з мами.
- Мама завжди усе простить, зрозуміє, вислухає. Маминіласкавіочізавждидивляться на нас з любов’ю і надією, так само ніжно, як колись дивились на неї очі її матусі.
Сьогодні на нашому святі присутні дуже почесні гості. Це молоді, красиві, любі наші бабусі. Яке ніжне, лагідне пестливе це слово. І ми, онуки, мабуть, у двічі дорожчі за дітей. Бо правду кажуть в народі: діти — це діти, а онуки — це справжні діти. Тож, любі, дорогі наші, милі бабусі, щиро вітаємо Вас із цим світлим материнським святом. Добра Вам, щастя, довгих років життя, терпіння та любові до своїх дітей та онуків. І хай ця любов повернеться до Вас сторицею.
Сьогодні ми вітаємо бабусь,
Без них нелегко жити,
Я всім бабусям поклонюсь,
Всім подарую квіти.
Дай бабусю поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Над усе, над все на світі
Я бабусеньку кохаю.
А в оце велике свято
Гараздом вітаю.
Без журби та у здоров’ї
Жити, дай Вам Боже.
А віддячити бабусі
Бог мені поможе.
-Любі бабусі, низький вам уклін за вашу щиру любов, ласкаві обійми, чарівний світ ваших дивовижних казок та мудрі слова. А також, за невичерпний запас ваших порад на всі випадки життя, чарівну аптечку, в якій є ліки від усього й найсмачніші ваші фірмові пиріжечки.
-А зараз наші хлопці продемонструють нам свою швидкість і вправність й начистять картопельки для бабусиних пиріжків. На сцену запрошуються ….
Ой, а хто це?
Сьогодні неділя, бабуся ще спить, не буду я рано бабусю будить
Насмажу картоплі сама на сніданок, сама підмету я і сіни і ганок,
Пиріг із повидлом спечу я сама…А то ж вихідних у бабусі нема!
Картопля, парує, букет на столі, А де це бабуся? Немає її.
-Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!
-Лушпиння з картоплі на кухні збираю!
Змиваю повидло зі стелі, зі стін, Збираю розсипаний цукор і кмин.
Ще зараз з воріт повишкрябую тісто і сяду з тобою, онученько їсти!
Люба бабусю і матінко мила,
Велике спасибі, що Ви нас зростили.
Ми просимо з глибин сердець,
Щоб добрий Бог, щоб Бог-Отець
Вам щирого здоров’я дав
І щоб 100 літ він Вас оберігав!
Спасибі Вам за руки робочі,
За довгі, нелегкі й недоспані ночі,
То ж зичимо Вам ще чимало прожити,
Щоб всіх на сторіччя змогли запросити!
***
Спасибі матусю, спасибі бабусю,
За щирість сердечну й турботу про нас,
За руки трудящі, що не знають спочинку,
Готові на поміч прийти повсякчас.
Дай Боже Вам жити і горя не знати,
Щоб сотую весну із нами стрічати.
Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є,
Хай силу й здоров’я Господь Вам дає!
***
Матусю, бабусю, Ви наші єдині,
Вас щиро вітає вся наша родина.
І діти, й онуки Вам, дорогенькі,
Шлють щирий уклін від серця, рідненькі!
Дай Боже, Вам жити і горя не знати,
Щоб сотую весну із нами стрічати!
***
Люба матусю, бабусенько мила,
Спасибі велике, що Ви нас зростили,
Що ви нас любили, усім помагали,
Молились за нас і добра нам бажали.
За руки робочі, за хліб на столі.
Спасибі Вам, рідні, уклін до землі.
За ваше добро й турботу про нас
Сьогодні ми щиро вітаємо Вас!
***
Живіть ви рідненькі, живіть нам на світі,
І будемо всі ми любов’ю зігріті
Для вас, наші рідні бабусі, виконується пісня……
ТІЛЬКИ МАМА
Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп’ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
Мама! Чи є в світі слово більш прекрасне й ніжне? У мами добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце — в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років — п’ять чи п’ятдесят, — ти відчуватимеш себе дитиною, тобі завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.
Діти, а чи зможете ви вгадати свою маму по її рукам? Найкращих своїх матусь виводять на сцену їхні лицарі –сини.
Ведучий.
Шанування матері — один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей.
Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. А, власне, тільки цього на старості літ і хочуть від нас наші мами.
Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.
Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком,
До Тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у Тебе простими словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб нами раділа, пишалась усюди:
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
Діти, а давайте ми зараз пригадаємо, які чудові прислів’я та приказки склав український народ про матусь та їх велику роль для усієї родини. Оголошується конкурс на найкращого знавця прислів’їв та приказок про маму.
Молодці, багато ви знаєте різних перлин народної мудрості. Та найкращий сьогодні був….
Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.
Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, білокорою берізкою, вишневим цвітом, солов’їною мовою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.
І мати молода, і сонце юне,
І в неї на колінах немовля,
В прозорому повітрі, наче струни,
Гудіння оксамитного джмеля.
Прислухаюсь — співає колискову,
Не знаєш, чи дитині, чи собі...
І мати молода, і юне слово,
І яблуні у вранішній журбі.
Для мене багато не треба,
Щоб ласку і добрість пізнати;
Лиш просвіток рідного неба
Та затишок рідної хати.
Діти, багато гарних слів ви сказали сьогодні про своїх любих матусь й бабусь, але я гадаю, що кожен з вас моє свої особливі слова для своїх найрідніших, найкращих й наймиліших жінок у світі, й скаже їх вже за кілька хвилин. Цінуйте їх й ніколи не забувайте, що ви діти й онуки допоки живі ваші матусі й бабусі, щастя й злагоди вашим родинам й ще раз із святом вас наші найрідніші! Привітайте своїх матусь й бабусь й подаруйте їм свої подарунки, а наше свято підійшло до кінця , зичу вам всього найкращого.