Калина - символ України
1. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
2. Я- привітний кущик.
Весною білим цвітом зацвітаю,
Восени червоними ягодами вітаю.
Взимку птахів пригощаю.
3. Хто ж ті ягоди не знає,
Від застуди їх приймає.
На кущах вони висять,
І,як маків цвіт,горять.
Тільки це не є малина.
Що за ягода? (Калина)
4.Ведучий:
Так, одна з рослин, яку найбільше люблять українці - це калина. Сьогодні ми з вами вирушимо калиновим шляхом і побачимо, що калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів.
5. Ведуча:
Важко уявити собі сільське подвір`я на Україні, де б не ріс цей чудовий кущ. Калина коло хати здавна найперша і найзначніша ознака оселі українця.
6..Посадіть калину коло хати,
Щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
7. Посадіть калину коло тину,
Щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.
8. Посадіть калину на городі,
Щоб розквітнула земля!
Із роси пречиста врода,
З неба –голосжуравля.
9. Посадіть калину коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щиро доля,
Материнський білий цвіт.
10. Посадіть калину в чистім полі!
Хай вона освятить час!
Рід наш дуже любить волю.
Хай же воля любить нас!
11.Ведучий:
Існує гарний звичай, який, нажаль, подекуди вже починають забувати. Біля щойно зведеної оселі насамперед висаджують калину. А коли посадять інші дерева в саду, калина розростається, милуючи зір білим цвітом навесні і багряними кетягами ягід восени, як символ родинного благополуччя і достатку.
12. На калині мене мати колихала,
В чистім полі щастя-долі побажала.
Ой, калинонько червона, не хилися,
В чистім полі щастя-долі наберися.
Та літа давно минули, одлунали,
Як мене гілля високе колихало.
Знов калина коло млину розцвітає,
Мого рідного синочка забавляє.
Виростай же, мій синочку, мій соколе,
Тобі щастям колоситься рідне поле.
Пролягла тобі на зорі путь орлина,
І в дорогу проводжає цвіт калини.
13. Ведуча:
Колись у сиву давнину калину пов`язували з народженням всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця й Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні,то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Отже, за однією версією, калина дістала назву від давньої назви Сонця – Коло. Але в народі існує інша легенда про назву калини.
14. Ведучий:
У давні часи турки, татари нападали на Україну. Палили села, а дівчат забирали в неволю. Дівчата плакали за своїми рідними,за Україною. Там, де падали дівочі сльози, виростала калина і розцвітала білим цвітом.
Не могли миритися батьки, брати, хлопці-козаки з цією наругою. Брали гострі шаблі і вирушали визволяти дівчат з неволі. Часто їм доводилось битися з ворогами. І там, де з ран капала кров, виростали кущі калини з червоними плодами. Ось тому калина має красиві білі квіти і цілющі червоні ягоди.
15. Стоїть над водою червона калина…
Віками про неї складають пісні,
Це образ твій світлий ,моя Україно,
Він чистий і ніжний,як цвіт навесні.
На битву за волю і честь Батьківщини
Козак воювати далеко іде,
А вдома калина і мила дівчина,
Що довго і вірно коханого жде.
У січах кривавих,де смерть або рани
Звитяжці кріпили до волі жагу,
І кров їх гаряча горіла багряно,
Мов грона калини,на білім снігу.
16. Не всі із походів далеких вертались,
Життя їх забрали жорстокі бої,
На їхніх могилах калини зростали,
В зажурі схиляючи віти свої.
Калино,калино,квітуй у долині,
Пишайся рум’яно над синню води,
Ввібрала ти в себе красу України
І будеш у серці народу завжди.
17. Ведуча:
Про калину складено багато пісень.
Звучить пісня «Ой, є в лісі калина».
18. Ведучий:
Щедро оспівана калина у творах українських письменників.
Т. Г. Шевченко, " Тече вода з-під явора".
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози,
Й лози зеленіють.
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину.
На калині одиноке
Гніздечко гойдає.
А де ж дівся соловей,
Не питай, не знає.
20.Ведуча:
Про калину писав Іван Франко.
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
21. Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Червоні ягідки додолу схиляю,
Я вгору не пнуся, бо дубам не пара,
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара.
22. Ведуча:
Колишися, калинонько, колишися,
Зеленими листочками розпишися.
Сонячними проміннями розмалюйся
З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.
А ще срібною росою вмийся чисто
Надінь свої ягідочки, як намисто.
Буде тобі, калинонько, та й весело,
Як поглянеш в чисту річку, як в дзеркало.
23. Схилилась калина над водою
Дивилась на красную вроду
Горобчики з поля летіли,
всі ягоди спілі об’їли.
У сумі калинонька мила,
Все листя у воду зронила.
Прийшли за вітрами морози -
Замерзли в калиноньки сльози.
25. Ведучий: На нашій планеті росте понад 200 видів калини.В Україні найпоширеніші два з них – калина звичайна і калина цільнолиста. Мабуть, більш, ніж у будь – якому кущі, у ній поєдналось красиве і корисне.
26. Ведуча:
Калинові ягоди – гарні ліки при багатьох хворобах: кашлі, ангіні, запальних процесах шлунка. Для лікувальних цілей використовують також листя і корінь. Стертим ,у порошок, коренем присипали болючі зуби. А свіже листя прикладали до наривів.
27. Ведучий:
Кора калини також має цілющі властивості. Відвар з кори застосовували для промивання ран. У народній медицині використовують і цвіт калини, оті білі, пишні квіточки, що так тішать око.
28. Ведуча:
Гарна і цілюща ця рослина. Здавна шанована в народі, її назва часто зустрічається у прислів’ях.
Прислів’я про калину:
Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
Дівчина, як у лузі калина.
Вибери собі дівку, як калинову квітку.
Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.
Молода дівчина така гарна, як червона калина.
Пишна та вродлива, як червона калина.
Калина хвалилась, що з медом солодка.
Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
Калинова вітка, як рідна тітка.
Весною калина білим цвітом квітує ,
а восени червоні ягоди дарує.
Який кущ , така й калина, яка мати, така й дитина.
Калина-одвічний символ України.
У лузі калина з квіточками , неначе мати з діточками.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,
нема в світі ріднішого, як мати дитині.
Без верби й калини нема України.
29. Ведуча:
Хай і знов калина червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я – країна Україна!
30. Ведуча:
Ми живемо в Україні і любимо її співочу мову, її прекрасних людей,
її чудову природу. Та особливо люблять українці калину.
І калина полюбила нашу українську землю.
31. Я калина красна,
Ягідками вкрилась рясно.
І горять вони вогнисто,
Мов у дівчини намисто.
Калинонька вогниста,
Подаруй своє намисто.
І з тобою ми охоче
Гарний поведем таночок.
Звучить українська народна пісня «Зацвіла в долині...», дівчатка виконують танок під пісню.
Дівчата стають півколом біля Лілі.
32. Серед поля, край села
Калинонька зацвіла
Ніби дівчина в віночку
У вишиваній сорочці
Русу косу заплела.
33. Калина пишним білим цвітом
Покрила віти навесні.
А восени, як згасне літо,
Дарує ягідки рясні.
Зриваймо кетяги калини,
Не забуваймо лиш про те:
Калина – символ України,
Калина – дерево святе.
34. Ось калина над водою
Віти стеле по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте променисте,
Розцвітає, як вогні.
Дай хоч трошечки намиста,
Калинонько і мені.
35. Вітер колише калину,
Плід обриває її.
Падають краплі червоні,
Як зорі лежать на землі.
Калино, калино червона!
А ягоди в тебе – гіркі.
У пам’ять до мене приходять
Юнацькі літа нелегкі.
Калина червона не в’яне,
Цвіте і хмарки дістає.
І кожного року вдягає
червоне намисто своє.
36. Зарум’янила осінь калину,
У червоне намисто вдягла.
У погожу та сонячну днину
Павутинку струни натягла.
Щоб на ній грав вітрець колискову
І приносив мелодію в сни.
Щоб оспівував осінь чудову
І надію давав для весни.
Виходить вперед учениця, всі стають в ряд.
37. Вже червоніти почала калина,
Вона вбирає сонця промінці
І соком наливається невпинно…
Між зеленню — червоні острівці…
Всіх радують, бо так чарівно — дуже!
На ягідках — краплиночки роси…
Яка ж душа залишиться байдужа
До рідної і світлої краси…
У цій рослині, справді, дивна сила,
Вона притягує і погляди, й серця…
То ж кожна господиня посадила,
Як подарунок самого Творця.
Щоб для родини оберегом стала,
Дітей у цьому світі берегла.
Від помислів поганих захищала,
І до порогу не пускала зла…
Під вікнами калина червоніє,
То ж літо до завершення іде.
Є оберіг, то й є в людей надія,
Що радість буде, щастя в дім прийде…
38. Без верби та калини нема України
Ми українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна!
Квітне в садочку червона калина,
Рідна земля для нас всіх – Україна.
39. Звучить пісня “Ой, у лузі червона калина...”
