Степів безкраї горизонти,
Небес так манить глибина...
Я маю шанс... жити сьогодні,
Бо вчора, більше в нас нема.
Я не жалкую, щоб не сталось,
Хоч помилилася, дарма...
Зі мною те, лиш відбувалось,
Що допустила я сама.
Нема потреби дорікати:
"А якби так, а не інак..."
Навчіться лиш удар тримати...
В житті, по іншому, ніяк.
Ми не звертаємо уваги,
Як рік за роком пролітає...
І так живем - проблеми, страхи,
А суть життя не помічаєм.
Проходим знов і знов уроки,
А навкруги така краса...
Спетів безкраї горизонти
Й небес так манить глибина...
25.06. 2023 р.
Мартусь Катерина
