Стелим рушнички до Великòдня,
в кошики збираємо святе.
Нині радість. Милість є Господня.
В церкву йде доросле і мале.
Палим свічі. У хустках червоних,
наче мальви, майорять дівки.
І бабусі, важні, як ворони,
позаймали лавки і кутки...
Все таке святкове і ошатне.
Лине спів. Чи з неба, чи згори?
Вже ступило сяйво благодатне.
Вже не буде сліз, ані біди.
Вже Господь поможе і розрадить,
витре сльози з вицвілих очей.
Писанка дітей червоним вабить.
Ніч оця -- святіша всіх ночей.
Божий Син -- воскрес! Повірте, люди!
Серед болю, що несе війна,
буде цвіт. І мир. І сонце буде.
Бо Христос -- воскрес! Йому хвала!
Людмила Галінська
