Старий ліхтар в своїм віку
Чого не бачив, різні дати!
Під світлом, зніченим його
Самотній змушений чекати.
Троянди білі у руках,
Нервово курить сигарети,
Не дуже юний, у роках
У голові - рядки-сонети.
Прийде, чи ні? Не знає й сам!
МабУть, прийде? Пообіцяла.
І тиха ніжність світлих гам
Невпинно душу колихала.
На стоптаній бруківці - тінь,
Луна жіночих каблуків,
Відчула звук його молінь-
Цей незнайомець з давніх снів.
Торкнувся з ніжністю руки,
Припав до дорогих долонь,
Жіночий аромат п'янкий
Запутався у сивій скроні.
"Театр, кафе, можливо, парк?"-
Поправив пишні бакенбарди.
Під руку взяв, як справжній франт.
Це- перші у майбутнє мандри.
Лілія Сідор.
16.03.21.
Світлина з Інтернету
