Старію, Боже мій, старію!
Старію, Боже мій,старію!
Волосся сиве , як полин .
Тільки душею я ще мрію,
Щоб досягнути ще вершин.
Старію. З кожним днем все важко,
Редагувати мій портрет.
Життя моє, як в небі пташка ...
Та я ще маю свій авторитет.
Пливу тихенько за водою ,
Може приб'є мене кудись.
Ну, вже не буду молодою,
Як було це - тоді...колись...
Болить спина і ногу тягне,
Кістки хрустять і ломить все.
Але душа ще свята прагне,
І вітер десь думки несе.
Старію, Боже мій, старію!
А совість твердо моя спить.
Про молодість я тільки мрію
Вона лиш в дзеркалі сидить.
Ну що,старію так старію,
Від цього не сховаюсь я.
Тримаю міцно свою мрію,
За то вона є лиш моя!
