Хімічна галузь України попри війну продовжує працювати, однак, вона зазнала дуже серйозних втрат - у нашій державі знищені або пошкоджені практично всі ключові підприємства. При цьому зараз помітні ознаки процесу відновлення цієї сфери економіки, а надалі у бізнесу є можливості майже з нуля формувати ринок.
Найпотужніші центри хімпрому України зазнали руйнувань чи були повністю знищені. Наприклад, був повністю знищений завод у Рубіжному, на сєверодонецькому об’єднанні «Азот» точилися запеклі бої, те ж стосується Лисичанського НПЗ, зазнав обстрілів «Сумихімпром» тощо. Як наслідок - наразі 78% усієї хімії, яку споживає Україна - це імпортна продукція», - повідомив парламентарій. Попри складні умови та воєнні дії в Україні, хімічна промисловість продовжує роботу. Проте цей сектор діяльності зазнав дуже серйозних втрат: ключові підприємства були знищені або зазнали значних пошкоджень. Попри це, можна помітити ознаки відновлення цього сектору економіки та створення нових сегментів ринку в галузі.
Підприємства продовжують діяльність, адаптуючись до змін, проводячи модернізацію виробництва. Останніми роками впроваджено безліч інновацій, особливо в фармацевтичному секторі, які дозволяють прискорити процеси виробництва та підвищити стандарти якості.
На початку 2022 року на території України було приблизно 4 тисячі підприємств, які працювали в хімічному секторі. Під час повномасштабного вторгнення цей сектор економіки втратив приблизно 5-6 мільярдів доларів виключно від падіння виробничих обсягів та продажів, близько 600 мільйонів прибутків та приблизно 2 мільярди доларів через знищення виробничих потужностей.
Значна частина підприємств хімічного сектору була знищена або змушена припинити діяльність через високі ризики витоку небезпечних речовин. Серед таких підприємств, завод у Рубіжному, який було знищено, об’єднання «Азот» в Сєверодонецьку було пошкоджено внаслідок запеклих боїв, знищений Лисичанський НПЗ, зазнав обстрілів «Сумихімпром». Внаслідок наразі приблизно 78% від всіх обсягів хімії, що споживає Україна, є імпортною продукцією.
На другий рік війни почали відновлювати діяльність деякі компанії на заході України, особливо такі, що розташовані близько до кордонів з державами Європейського Союзу. Здебільшого це стосувалось виробництва товарів нееластичного та стабільного попиту, в які водить пластмаса, гума, мийні засоби синтетичного типу, косметика і парфумерія, добрива, засоби захисту рослин.
Відновлення галузі хімічної промисловості відкриває значний потенціал для бізнесу та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
Оскільки галузь має стратегічне значення, держава має докладати зусиль для її відновлення навіть під час воєнних дій. Наприклад, за допомогою релокації в більш безпечні регіони та створення умов для запуску виробництва.
Загалом хімічна промисловість України з початком воєнних дій значно посилила свою імпортозалежність відносно більшості різновидів хімічної сировини та напівсировини.
Після впровадження заборони на зовнішню торгівлю хімічною продукцією з рф та рб головними країнами-компенсаторами по більшій частці сировини та напівсировини стали країни Східної Європи, Китай.
Український ринок став одним з важливих для збуту хімічної сировини та напівсировини для таких країн як Польща, Словаччина, Чехія, Румунія, Латвія, Китай, а також для Туреччини, ОАЕ та інших.
Безумовно, розширення торговельних відносин та відновлення втраченого виробництва дозволяє казати про значні перспективи для сектору, особливо в період післявоєнного відновлення. Проте ці процеси прямо залежать від багатьох факторів, зокрема від воєнної ситуації, наявності необхідного обсягу інвестицій та дій влади.