Спить Весна. Куняють ще тюльпани.
Пекінес рудий сторòжить сни.
І на віях, кінчиком нірвàни
мрії туляться. Дивись, не сполохни!
Ще ключі до брами не готові,
на колодці -- сніг примерз за ніч.
Та, солодкий усміх, що з любові,
топить лід. І палить сотні свіч.
Ще гаптують зорі в піднебессі
нòві ряси для старих ченців.
А малій Весні, як баронесі,
дідо-Місяць оберега сплів.
Із нитòк сріблястих, вузлуватих,
із роси купальських диких трав.
З пір'ячок та гілочок цибатих...
Плів та й плів... Закляття накладав.
Від пристріту, від лихого ока.
Не зурочив щоб ніхто краси.
Спить мала. Руда. Зеленоока.
Не буди! Ще рано для весни...
18.01.2023
Людмила Галінська
