Опубліковано 2 квітня 2022 о 19:09
0 0

Сором та почуття провини: що корисно, а що ні.

​​😳 Сором та почуття провини: що корисно, а що ні

Люди — це соціальні істоти. Нам важливо регулювати свою поведінку відносно до своїх цінностей, а також до цінностей, які є прийнятними в суспільстві. Регулювання поведінки відбувається в тому числі за рахунок таких емоцій як сором та провина, які часто можуть плутати між собою.Що є що?

👉 Сором — це негативне самоосудження, приниження власної гідності, бачення себе нікчемною людиною.

👉 Провина — оцінка власних дій чи поведінки як небажаної, але при цьому внутрішньо ви не втрачаєте власну гідність. Провина — це усвідомлена емоція, яка викликана порушенням власних або суспільних моральних норм, та зазвичай характеризується негативною самооцінкою. Провина є поширеним наслідком травматичного досвіду.Чи є від них користь?

🖤 Люди, які переживають травматичні події, такі як війна, можуть відчувати провину від того, що знаходяться в тилу. Почуття провини є досить складним феноменом. Нерідко люди немовби “застрягають” у цьому стані, що гальмує подальшу адаптацію до нової реальності. У випадку з біженцями ця вина може призвести до відмови від інтеграції в нове суспільство, ідеалізації минулого, постійному переживанні травматичних подій.

💚 І почуття провини, і сором — це емоції, які не завжди схвалюються в нашому суспільстві. Але важливо усвідомлювати, що провина спонукає нас діяти та виправляти наші помилки, робити нові корисні вчинки. Такі активні дії дозволяють нам почувати себе краще в довгостроковій перспективі. Отже, провина може бути корисною.

🖤 Сором, з іншого боку, взагалі не забезпечує такої користі. Сором — це акт самопокарання, самознущання, який не має реальної мети і не веде до подальшого розвитку особистості після травмуючої події.Що ще потрібно розуміти?

✅ Доведено, що вираження власних емоцій та обмін досвідом з іншими є ефективними засобами подолання травматичних подій. Таким чином людина усвідомлює, що вона не самотня зі своїми проблемами.

✅ Якщо ви, ваші друзі та родичі знаходитесь у відносній безпеці, не бійтеся говорити про емоції. Діліться почуттями один з одним, розповідайте ваш досвід. Це стане вашим острівцем підтримки в океані невизначеності, в якому ми живемо зараз.